Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:17

Депутат Державної Думи Росії Дмитро Рогозін: «Для Росії не важливо, чи буде російська мова державною в Україні».


Мар’яна Драч Київ, 21 листопада 2006 (RadioSvoboda.ua) — Для Росії не важливо, чи буде російська мова державною в Україні, це внутрішня справа України. Таку несподівану для російських політиків думку висловив сьогодні на відкритті Російського-українського інформаційного центру ініціатор його створення, депутат Державної Думи Росії від фракції «Родіна» Дмитро Рогозін. Раніше він говорив, що Москва має домагатися високого статусу для російської мови на всьому пострадянському просторі і що саме такою є нинішня позиція Кремля. Але нині Рогозін — російський опозиціонер. Що привело його до Києва, він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

Дмитро Рогозін
- Пане Рогозін, у кулуарах лунають коментарі, що відкриття Російського-українського центру (до речі, вже не першої такої ініціативи) робиться задля Вашого власного піару і піару фракції «Родіна» та українських соціалістів, які до акції долучилися. Яка у Вас мета?

- Звісно, це не так. Для чого мені викидати гроші, до того ж суттєві, на створення Центру, відкриття офісу, запрошення людей, проведення конференцій? Я ж не буржуй якийсь, щоб розкидати гроші праворуч і ліворуч. Поясню одним: це моє справжнє бажання виправити чужі помилки, які зробили два роки тому у двосторонніх відносинах. Кому я тут сподобався? Я лише з усіма сперечався. Невже ви думаєте, що російські виборці уважно стежать за нашим семінаром у Києві? Взагалі ніяких новин (у Росії) з Києва немає.

- Чому на відкритті Російсько-українського інформаційного центру в Києві немає посла Росії Віктора Черномирдіна?

- Я його не запрошував, тому що я не погоджуюся з тим, що він часто говорить. І взагалі він відпрацював свій термін, і йому треба повертатися до Москви.

- Що змінилося в українсько-російських відносинах через два роки після Майдану?

- Зараз фактично зруйновані міфи, на яких будувалися ці відносини раніше. Міфи, з одного боку, що москалі все сало з’їли, а з іншого боку міф, що Росія і Україна будуть разом в одній державі. Зараз цими категоріями не думають ні з одного, ні з іншого боку. На порядку денному фактично є два питання. По-перше, це заробляння надприбутків великими олігархічними структурами, які вкорінені у владу Росії та України. А друге — як зробити так, щоб вони перестали це робити.

- Сьогодні Ви вперше заявили (і Вас за це вже почали різко критикувати деякі проросійські експерти), що для Росії не важливо, чи буде російська мова мати державний статус в Україні. Чому змінилися Ваші погляди?

- Чим більше Росія, обманюючи немовби проросійських політиків, буде говорити на цю тему, тим менша насправді перспектива затвердження російської мови як другої державної. Доти, доки не з’явиться реальної, серйозної, солідної і послідовної сили, яка буде боротися за це тут, на території України, немає сенсу про це говорити, це просто буде викликати зайве роздратування. Я не змінюю мети, я просто вважаю, що треба змінити лінію поведінки.

- Ще одна суперечлива теза, яка міститься у доповіді, яку Ви представили в Києві: Ви стверджуєте, що Росія і Європейський Союз уже вирішили долю України, що її місце бути «сірою державою», яка має передовсім забезпечувати транзит енергоносіїв до Європи. Чому такий вирок?

- Це не проблема Росії чи Європейського Союзу. Це проблема самих українських політиків, тому що вони постійно кидаються між Сходом і Заходом — то намагаються гратися у слов’янське братерство, то йдуть на північ. Це несолідно. Українське питання справді часто порушують на російсько-європейських переговорах, і європейці зацікавлені в тому, щоб ось ці несолідні посіпування не вплинули на стабільність постачань енергоресурсів із Росії до Європи. Тому моє дорікання пов’язане передовсім із тим, щоб українська політична еліта нарешті усвідомила свої власні національні інтереси, а не намагалася, як ласкаве телятко, двох маток ссати.

- Ви вважаєте, що суттєво поліпшити українсько-російські відносини можна лише за допомогою громадянського суспільства. Ось в Україну часто приїздять російські діячі, беруть участь у прямих ефірах, а в путінській Росії, за багатьма міжнародними рейтингами, є серйозні проблеми з розвитком громадянських ініціатив. То як це можливо?

- Вчора, буквально перед вильотом у Київ, в одному з приміщень московської мерії ми проводили конференцію «Громадянське суспільство і захист прав російського народу». Справа не в тому, що тут у Києві ми не маємо проблем із доступом до мас-медіа, а в Росії маємо. Незалежно від того, є цей доступ чи немає, це не причина, щоб нічого не робити. Тому ми почали цю роботу паралельно і в Росії, і в Україні.

- Скільки Ви вкладаєте грошей у проект?

- Тут найбільші кошти будуть пов’язані з залученням інтелектуального ресурсу українських учених. Ми хочемо залучити найкращі мізки, щоб виробити реальні рекомендації для керівництва обох держав. Політика — завжди дорога штука. Це не видатки, пов’язані з виборами, це поточна наукова діяльність. Але вченим за розум, за інтелект завжди треба платити.
XS
SM
MD
LG