Голова представництва Єврокомісії в Україні, Молдові та Білорусі Іян Боуґ сьогодні відвідав білоруське міністерство закордонних справ та адміністрацію президента Аляксандра Лукашенка і офіційно передав пропозиції Євросоюзу, назвавши їх позитивною програмою на майбутнє. Пізніше пан Боуґ заявив перед журналістами: «Сьогодні цим документом Євросоюз звертається до білоруського народу: ми готові до тіснішої співпраці з Білоруссю в рамках європейської політики сусідства. Ми готові зробити нашу допомогу доступною народові Білорусі, якщо Білорусь продемонструє бажання стати демократичною країною».
Серед іншого Євросоюз хоче, щоб Білорусь повернулася до демократичного обрання своїх лідерів, забезпечила свободу слова та об’єднань, вільний доступ до незалежної інформації, звільнення всіх політв’язнів. В обмін на це Євросоюз готовий відкрити для Білорусі свої ринки, допомогти у модернізації білоруської економіки, створенні нових робочих місць, збільшити гуманітарну допомогу, спростити візовий режим тощо.
Боуґ заявив, що Євросоюз буде дбати про те, щоб про ці пропозиції дійшли не лише до влади, але й до кожного пересічного білоруса, і буде далі уважно стежити за розвитком ситуації.
Мінськ мовчить, провладні сили дратуються, опозиція рада
Офіційної реакції Мінська на пропозицію Брюсселя наразі немає. У МЗС Білорусі кажуть, що поки що вивчають документи.
Хоча декотрі офіційні політики не приховують свого роздратування. Пропрезидентський депутат парламенту Вадзім Папов, наприклад, назвав ці пропозиції Євросоюзу «продовженням західної позиції диктату щодо Білорусі».
В опозиції ж позитивно сприйняли нову стратегію Євросоюзу. Хоча опозиціонери вважають маловірогідним, що президент Лукашенка піде на якісь реальні поступки щодо демократизації, бо це підрубає під корінь його систему влади, каже лідер партії «Білоруський народний фронт» Вінцук Вячорка: «Я вважаю, що з боку Мінська це буде імітація. Хоча здавалося б, що під газо-енергетичним тиском Москви Мінськ мусив би шукати якихось інших шляхів для самопорятунку. Проте ми як демократичні сили зробимо все, щоб про цю стратегію дізналися у суспільстві, бо вона спростовує головну тезу лукашенківської пропаганди, що в Європі ніхто на нас не чекає».
Голова іншої опозиційної партії, Об’єднаної громадянської, Анатолій Лябедзька вважає, що коли реально говорити про реалізацію цієї стратегії, то потрібно домагатися переговорів між владою та опозицією за посередництва Євросоюзу.
Серед іншого Євросоюз хоче, щоб Білорусь повернулася до демократичного обрання своїх лідерів, забезпечила свободу слова та об’єднань, вільний доступ до незалежної інформації, звільнення всіх політв’язнів. В обмін на це Євросоюз готовий відкрити для Білорусі свої ринки, допомогти у модернізації білоруської економіки, створенні нових робочих місць, збільшити гуманітарну допомогу, спростити візовий режим тощо.
Боуґ заявив, що Євросоюз буде дбати про те, щоб про ці пропозиції дійшли не лише до влади, але й до кожного пересічного білоруса, і буде далі уважно стежити за розвитком ситуації.
Мінськ мовчить, провладні сили дратуються, опозиція рада
Офіційної реакції Мінська на пропозицію Брюсселя наразі немає. У МЗС Білорусі кажуть, що поки що вивчають документи.
Хоча декотрі офіційні політики не приховують свого роздратування. Пропрезидентський депутат парламенту Вадзім Папов, наприклад, назвав ці пропозиції Євросоюзу «продовженням західної позиції диктату щодо Білорусі».
В опозиції ж позитивно сприйняли нову стратегію Євросоюзу. Хоча опозиціонери вважають маловірогідним, що президент Лукашенка піде на якісь реальні поступки щодо демократизації, бо це підрубає під корінь його систему влади, каже лідер партії «Білоруський народний фронт» Вінцук Вячорка: «Я вважаю, що з боку Мінська це буде імітація. Хоча здавалося б, що під газо-енергетичним тиском Москви Мінськ мусив би шукати якихось інших шляхів для самопорятунку. Проте ми як демократичні сили зробимо все, щоб про цю стратегію дізналися у суспільстві, бо вона спростовує головну тезу лукашенківської пропаганди, що в Європі ніхто на нас не чекає».
Голова іншої опозиційної партії, Об’єднаної громадянської, Анатолій Лябедзька вважає, що коли реально говорити про реалізацію цієї стратегії, то потрібно домагатися переговорів між владою та опозицією за посередництва Євросоюзу.