- Україна має шанси стати членом ЄС, але, можливо, як показує приклад Туреччини, з певними обмеженнями. Як ви знаєте, нові країни-члени, які вступили в 2004 році, мають обмеження на працевлаштування в старих країнах-членах максимальним терміном на 7 років. Щодо Туреччини, у переговорах передбачено, що таке обмеження буде, можливо, постійним. Можна цілком уявити, що Україна стане колись членом ЄС, але з певними обмеженими правами.
- Вона не стане повноцінним членом?
- Так.
- Чи можна навести подібний приклад можливих обмежень щодо майбутніх членів ЄС Болгарії та Румунії?
- Оскільки було констатовано, що в Румунії і Болгарії є серйозні проблеми з судовою системою, закладено таку можливість: якщо ці країни, особливо Болгарія, не виконуватиме тих вимог і зобов’язань, які вона взяла на себе в тому, що стосується корупції і реформи судової системи, то передбачена можливість, що рішення болгарських судів не визнаватимуть в країнах — членах ЄС.
- Мені доводилося чути такий вислів, як «уточнення принципів» при кожному новому розширенні ЄС, зокрема, після найбільшої хвилі приєднання 2004 року. Таке уточнення принципів означає полегшення умов вступу чи, навпаки, їхнє посилення?
- Посилення, тому що потрібно зрозуміти, що процес розширення ЄС підлягає певним правилам ухвалення рішень. Яким чином це відбувається? За рахунок компромісу між принципами, які закладені в європейському праві (в Договорі про Європейський Союз записано, що ЄС відкритий для всіх країн, які виконують демократичні вимоги), і національними інтересами кожної країни-члена. Наприклад, Франція менш зацікавлена в розширенні. Компроміс знаходиться таким чином, що принципи і вимоги ЄС ускладнюються. Як Ви знаєте, Франція внесла зміни до своєї конституції. Тепер кожне нове членство підлягатиме референдумові. Тому приєднання Туреччини дуже малоймовірне. Цю країну підтримують в Австрії і Франції всього 25-30% населення, тоді як в України є значно більше шансів, що її кандидатуру підтримають, скажімо, на референдумі у Франції.
- Але якщо будуть якісь постійні обмеження для України — наприклад, на вільне працевлаштування, що є одним із принципів ЄС, серед яких вільний рух товарів, людей, послуг, — то, очевидно, трохи змінюється загальний сенс приєднання України до ЄС?
- А тому потрібно бути реалістами, тому що це дуже складний процес. Можливо, краще бути всередині ЄС навіть із такими вимогами та обмеженнями, тому що потім все одно буде шанс ці обмеження подолати. Лише цей процес може розтягнутися на 20-30-40 років. Чого, на жаль, не зовсім розуміють у старих країнах — членах ЄС, що Україна може стати прикладом успішної реалізації консолідованої демократії для Росії, як це було, скажімо, колись в історії. Або є інша можливість — що Україна стане такою периферійною зоною.