Іще 1995 року на околиці Луганська виявили поселення бронзової доби. Археологи здали звіт про знахідку в Інститут археології Національної Академії наук і у місцевий краєзнавчий музей. А нещодавно археолог Сергій Тележенко, відвідавши це місце, побачив там бульдозери й екскаватори — це ведуться підготовчі роботи для будівництва котеджів.
«Коли цю землю відводили, хтось звертався до експертів-археологів? 49 гектарів землі відвели під будівництво котеджів на 49 років. Коли я приїхав на це місце, я побачив, що там проводиться цілеспрямоване руйнування. Разом із ґрунтом просто зрізали і культурний шар», — нарікає Тележенко.
Нам довелося побувати на ділянці, де науковці знайшли давнє поселення. Археолог одразу знаходить у ямі, куди будівельники кинули зрізаний ґрунт , людську кістку, залишки старовинного глечика. Це місце вже ніколи не вдасться дослідити — воно втрачено для науки, каже вчений.
Посадовці не визнають вини
Але начальник відділу з питань охорони культурного спадщини Луганської міськради Наталія Барєєва звинувачує науковців у тому, що то вони не поінформували органи влади про наявність цієї пам’ятки: «Якщо археологи знали, що є такий об’єкт, чому вони, знаючи, що у місті є щонайменш два відповідні органи влади, не повідомили про це? Вони чекали, коли почнуть копати, і потім з’явилися скарги. Щоб цього не було, завжди є попереджувальні заходи. Ми не отримали такої інформації від археологів, щоб можна було запобігти цій ситуації».
Археологи ж стверджують, що чиновникам досить було підняти архів у Луганському краєзнавчому музеї, де зберігається звіт про розкопки. Це, кажуть вони, стандартна процедура.
А поки в області руйнується по кілька сотень археологічних пам’яток на рік: на їхніх місцях виникають заправки чи колії залізниці.
Вихід зі становища — археологічна інспекція
Вихід із ситуації спеціалісти вбачають у створенні археологічної інспекції. За словами Тележенка, так працюють у всіх областях, окрім Луганської: спеціалісти виїжджають на об’єкти будівництва, обстежують їх і дають висновки щодо археологічної цінності ділянки.
Луганські археологи вважають, що лише в такій спосіб можна уникнути будівництва заправки чи залізниці на черепах пращурів.
«Коли цю землю відводили, хтось звертався до експертів-археологів? 49 гектарів землі відвели під будівництво котеджів на 49 років. Коли я приїхав на це місце, я побачив, що там проводиться цілеспрямоване руйнування. Разом із ґрунтом просто зрізали і культурний шар», — нарікає Тележенко.
Нам довелося побувати на ділянці, де науковці знайшли давнє поселення. Археолог одразу знаходить у ямі, куди будівельники кинули зрізаний ґрунт , людську кістку, залишки старовинного глечика. Це місце вже ніколи не вдасться дослідити — воно втрачено для науки, каже вчений.
Посадовці не визнають вини
Але начальник відділу з питань охорони культурного спадщини Луганської міськради Наталія Барєєва звинувачує науковців у тому, що то вони не поінформували органи влади про наявність цієї пам’ятки: «Якщо археологи знали, що є такий об’єкт, чому вони, знаючи, що у місті є щонайменш два відповідні органи влади, не повідомили про це? Вони чекали, коли почнуть копати, і потім з’явилися скарги. Щоб цього не було, завжди є попереджувальні заходи. Ми не отримали такої інформації від археологів, щоб можна було запобігти цій ситуації».
Археологи ж стверджують, що чиновникам досить було підняти архів у Луганському краєзнавчому музеї, де зберігається звіт про розкопки. Це, кажуть вони, стандартна процедура.
А поки в області руйнується по кілька сотень археологічних пам’яток на рік: на їхніх місцях виникають заправки чи колії залізниці.
Вихід зі становища — археологічна інспекція
Вихід із ситуації спеціалісти вбачають у створенні археологічної інспекції. За словами Тележенка, так працюють у всіх областях, окрім Луганської: спеціалісти виїжджають на об’єкти будівництва, обстежують їх і дають висновки щодо археологічної цінності ділянки.
Луганські археологи вважають, що лише в такій спосіб можна уникнути будівництва заправки чи залізниці на черепах пращурів.