Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:23

60 років від заснування Інституту філософії НАН України.


Віталій Пономарьов Київ, 21 листопада 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні київський Інститут філософії Національної Академії Наук відзначає 60 років від дня заснування. У радянські часи, попри ідеологічний тиск, тут вивчали твори не тільки Маркса-Енгельса-Леніна, а і Платона, Аристотеля, Фоми Аквінського та Григорія Сковороди.

Інститут філософії був заснований у Києві при Академії Наук УРСР у листопаді 1946 року. Крім суто ідеологічних питань, співробітники Інституту досліджували з марксистських позицій також історію філософії, проблеми пізнання, естетики, логіки та інших філософських дисциплін. Інститут підготував і видав твори Григорія Сковороди, Феофана Прокоповича та інших українських мислителів.

В Інституті працювали такі відомі радянські філософи, як Павло Копнін, Данило Острянин, Володимир Шинкарук, Сергій Кримський, Валерія Нічик. 1972 року, під час репресій влади проти українського руху низка науковців Інституту зазнали переслідувань, а Василь Лісовий та Євген Пронюк були заарештовані та ув’язнені. Говорить нинішній директор Інституту, академік Мирослав Попович:

«Людина завжди повинна уявляти себе людиною з великими правами і великими обов’язками, яка живе не просто в світі машин чи товарів для споживання, а і в світі цінностей, однією з яких є свобода. Я думаю, що найкраще б я підсумував роботу нашого Інституту за ці роки – такі різні і такі найчастіше були важкі, – як працю, яка спрямована була на підвищення почуття людської гідності. Людська гідність – це найвища цінність, я так думаю, і так думають деякі філософи вже з давніх-давніх часів».

Одним із головних напрямків діяльності Інституту упродовж останніх п’ятнадцяти років є дослідження, переклад і видання праць провідних західноєвропейських мислителів. Тим філософи також сприяють засвоєнню українською культурою здобутків сучасної світової культури. Говорить професор Віталій Лях:

«Інститут філософії робить велику справу, залучаючи широкий загал до надбань західноєвропейської та світової культури. Зараз ми мовби заново відкриваємо для себе цей світ світових ідей і маємо ще більш розвинути цей аспект нашої діяльності, оскільки від нього залежить, чи будемо ми на передових позиціях, чи будемо пасти задніх і завжди будемо доганяти».
XS
SM
MD
LG