Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:10

“Жнива скорботи” презентували в Нью-Йорку.


Юрій Дулерайн Нью-Йорк, 22 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) - У Нью-Йорку у штаб-квартирі ООН, кілька годин тому демонстрацією документального кінофільму “Жнива Скорботи” закінчилася пам‘ятна презентація українського представництва при ООН. Презентація була влаштована з нагоди річниці Голодомору – великого голоду в Україні 1932-33 років, злочинно влаштованого сталінським режимом.

Два роки залишається до відзначення 75-ої річниці Голодомору, але українська місія при ООН розробила далекосяжну операцію ознайомлення широкого міжнародного загалу з реаліями, обставинами та політичним підґрунтям події, яка багато в чому визначила трагічну долю українського народу на решту 20-го сторіччя і далі, аж до сьогоднішнього дня. Справа в тім, що минулого року Україна вже намагалася заручитися підтримкою міжнародної спільноти, закликаючи визнати Голодомор геноцидом, тобто злочином проти людства. Спроба виявилася невдалою, не в останню чергу внаслідок блокування з боку Росії. І от тепер українська місія при ООН на чолі з Віктором Крижанівським, виконувачем обов‘язків посла, влаштувала презентацію на тему Голодомору в аудиторії бібліотеки ООН імені Дага Хамаршельда.

Перед присутніми, серед яких були посли багатьох країн-членів ООН і представники американських українців, виступив заступник генерального секретаря ООН Саші Тарур, своєю присутністю наголошуючи, що цей український захід організовано під егідою ООН. Він говорив, що трагедії планетарного масштабу, такі, як штучно викликаний голод в Україні на початку тридцятих років минулого сторіччя, спричинює зневага урядів до прав людини. Тарур сказав, що, власне, Загальна декларація прав людини ООН була створена з огляду на неприпустимість у майбутньому таких явищ, як Голодомор, який був результатом масивного порушення прав людини. Саме тому ООН влаштовує так звані семінари толерантності, бо ж обов‘язок людства – завжди пам‘ятати про такі трагедії, як Голокост і Голодомор, щоб не допускати повторення їх, наголосив заступник генсека ООН.

Тарас Гунчак, професор-історик Ратгерського університету штату Нью-Джерсі, проаналізував причини Голодомору, який був наслідком фактично оголошеної сталінським режимом війни українському селянству, яке у більшості своїй не бажало колективізації, бо вона позбавляла фермерів їхньої власності.

Професор Марк Фон Хаген, який очолює кафедру історії Колумбійського університету і є головою Спілки американських вчених-україністів, говорив, що однією з жертв Голодомору була правда про цю трагедію. Радянські газети мали вказівку не вживати слова “голод”. Навіть на західну пресу в цьому питанні, наголосив професор Фон Хаген, поширилася “культура великої брехні та фальсифікації”. Заборона згадувати про Голодомор залишалася в силі й після смерті Сталіна.

До 1990-х років радянські архіви щодо Голодомору були недоступними для дослідників і режимові було легко заперечувати його. Навіть після розпаду Радянського Союзу Голодомор заперечують у Росії. Українські дипломати тепер намагаються впровадити в історичну пам‘ять людства поняття Голодомору як геноциду.
XS
SM
MD
LG