Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:01

Українки в Італії — чи захищені вони від насильства?


Наталка Кудрик Рим, 23 листопада 2006 (RadioSvoboda.ua) — Чимало українок за останнє десятиріччя залишили і далі залишають батьківщину в пошуках кращого заробітку в Італії. Добре, коли все складається на краще, та чужина, як і все невідоме, часом дарує прикрі несподіванки. Врятуватися допомагають соціальні працівники.

У Неаполі вже 25 років діє соціальний кооператив «Dedalus», котрий і допомагає іммігрантам у скрутні моменти, зокрема, попереджає і намагається врятувати їх від насильства на чужині. Напередодні Міжнародного дня захисту жінок від насильства, що відзначається у суботу, 25 листопада, кореспондентка Радіо Свобода розмовляла з працівниками кооперативу.

У перебігу розмови вразила історія, котру розповіла перекладач і міжкультурний посередник Наталія Маделик: «До лікарні потрапила дівчина 19 років. Видно, що вона з наших місць. Ми знаємо, що вона працювала на дорозі, її змушували невідомо що робити, і що з нею робили, невідомо — вона втратила мову, оніміла».

Це поодинокий випадок. Зазвичай, говорить Наталія, співробітники кооперативу вирушають автобусом на дороги, де юрмляться напівоголені дівчата. Окрім роздавання їм інформаційно-освітніх брошур про венеричні хвороби, їх закликають пильніше ставитися до власного здоров’я, а в зимовий холод пропонують навіть філіжанку кави. Тут не дуже придивляються, хто вони: румунки, албанки чи українки — це жінки зі Східної Європи.

Українки не йдуть у повії

В Україні ходять легенди, що Італія переповнена українськими проститутками, та на прикладі Неаполя такого не скажеш, говорить Ернестіна Серва, координатор програми «La Gatta» («Кішка»), що опікується повіями: «Українських жінок, які працюють повіями на вулиці, тут небагато. За сім років нашої роботи дівчат з України ми зустрічали дуже рідко. Однією з причин є те, що більшість українських жінок працюють в основному в родинах хатніми господарками або доглядають людей похилого віку».

Працівники кооперативу «Dedalus» наголошують, що коли і трапляються на дорогах українки, то займаються вони найдревнішим ремеслом не з доброї волі: «Небагато українок, яких ми виявили, почали займатися проституцією, тому що їхні знайомі в Неаполі пообіцяли роботу хатньої робітниці, а натомість лише забрали гроші, і дівчата опинилися у скрутному становищі. Також траплялося, коли жінкам обіцяли робоче місце в родині, але насправді, окрім хатніх обов’язків, від них вимагали і сексуальних послуг», — розповіла Радіо Свобода координатор програми «La Gatta».

Найкращий захист — поінформованість

Але й статус хатньої робітниці не гарантує жінці повної безпеки, надто коли у квартирі мешкає чоловік. У таких випадках слід остерігатися не лише фізичного, а й психологічного насильства, каже Ернестіна Серва: «Досить часто трапляється, коли чоловік похилого віку, у помешканні котрого жінка працює хатньою господаркою, змушує її до сексуальних стосунків. У таких випадках вона має заявити в поліцію або звернутися до осередків, які допоможуть їй вийти зі скрутного становища. Деякі втікають. Інші шукають місця у притулках для імігрантів. Та зазвичай таку жінку підтримують її українські землячки, допомагаючи, наприклад, із помешканням».

Найбільше лихо, за словами співробітників, — це непоінформованість іммігранток. Якщо і потрапили у халепу, радять вони, не слід боятися, впадати у депресію чи приставати на вимоги працедавця. В Італії, принаймні у великих містах, існують центри допомоги для іммігрантів, а безкоштовні медичні послуги доступні навіть для нелегалів.
XS
SM
MD
LG