Доступність посилання

ТОП новини

У Білорусі перепоховали останки солдатів армії Наполеона


Валерій Каліновський Мінськ, 27 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) — У неділю під білоруським містом Барисавом відбулося врочисте перепоховання останків солдатів армії Наполеона. Церемонію приурочили до річниці фатальної для французів переправи через річку Березину у 1812 році.

Церемонія пройшла зі всіма військовими почестями. Пролунали гімни Білорусі та Франції, артилерійський салют. Священики відправили поминальну службу за білоруським та французьким обрядами.

Останки 224 солдатів Великої армії Наполеона знайшли минулого року у піщаному кар’єрі за 100 кілометрів від Мінська. Спеціальні підрозділи міноборони Білорусі по ґудзиках навіть встановили, до яких полків вони належали.

Загарбники чи визволителі?

Серед солдатів війська Наполеона були представники 11 націй — у тому числі і білоруси, нагадав посол Франції в Мінську Стефан Шмелевскі: «Щодо солдатів, які народилися на території сучасної Білорусі, то тих, які воювали на боці Наполеона, було стільки ж, скільки було і в лавах імператорського російського війська».

Колишній міністр закордонних справ Білорусі Пьотр Кравчанка вважає, що для Білорусі неможливо вважати війну 1812 року «вітчизняною», як її називають росіяни — близько 100 тисяч білорусів воювали на боці Наполеона, сподіваючись на відновлення незалежності своєї землі від Російської імперії.

Проте помічник міністра оборони Білорусі Аляксандар Гура висловив інший погляд на ту кампанію: «За християнським звичаєм ми віддаємо землі останки воїнів французької армії, яки стали жертвами тих, хто 194 роки тому вирішив розмовляти з нашою землею з позиції сили».

Морози туризмові не загрожують

Залишаючи суперечки історикам, посол Шмелевскі сказав, що Франція хотіла б створення на березі річки Березини меморіального комплексу і готова співпрацювати з білоруською владою. Це місце дуже важливе для французів. А ще воно притягувало б туристів.

Наразі на правому березі Березини стоїть два пам’ятники російським воїнам, встановлені через 100 та 150 років після війни. 10 років тому встановили і пам’ятник французам. Це зробив директор паризького центру наполеонівських досліджень Фернар Бокур — він викупив землю та фінансував спорудження пам’ятника.

Сам пан Бокур помер півтора роки тому, і на недільні урочистості до Білорусі прибули співробітники його центру та родичі. Онука Фернара Бокура Еґлянтін Ґраньє особливо дивувалася, що на цій землі, виявляється, не обов’язково замерзати на смерть: «Тут дуже гарно, і Березина набагато менша, ніж я думала… Важко уявити, що люди тут убивали одне одного. І сьогодні не так зимно. Я уявляла сніг та мороз, бо 1812 року люди вмирали від холоду, тоді було 27 градусів морозу».
XS
SM
MD
LG