Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:03

Українська зовнішня політика: чи повертається багатовекторність?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Наталя Прокопович (“Наша Україна”), заступник голови цього Комітету Сергій Шевчук (БЮТ) та директор міжнародних програм Центру імені Разумкова Валерій Чалий.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Ведучий: Кирило Булкін
Кирило Булкін: - Президент України Віктор Ющенко сьогодні взяв участь у саміті голів держав-членів СНД.

Одночасно у Ризі відкрився дводенний саміт НАТО. Там, серед іншого, обговорюватимуть подальший розвиток відносин між Україною і НАТО.

Ці події спонукають нас сьогодні знову повернутися до проблем української зовнішньої політики, поговорити про успіхи й проблеми України на східному та західному напрямках, а також про те, чи повертається до нас “славнозвісна” багатовекторність?

Якраз з останнього терміну я хотів почати й нагадати, як цей принцип проголосив Леонід Кучма і як його за це критикували.

Однак чи змінилося щось за два роки? Маю на увазі не декларації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, а реальні справи. Адже коли йдеться про стосунки з Росією, то теж звучить чимало позитивних декларацій.

Отже, як ви схарактеризуєте стан і напрямки сьогоднішньої зовнішньої політики України? Наталя Прокопович: Зовнішня політика, на мій погляд, не буде змінюватися, тому що є у нас закон України, який визначив засади зовнішньої і внутрішньої політики України.

Хочу сказати, що просто деякі наші політики плутають питання економічні і питання політичні.

Я за те, щоб ми працювали і з Росією, розвивали економічні відносини, щоб ми працювали і з іншими країнами. Але ми вже багато років назад проголосили, що ми хочемо стати членами ЄС, ми європейська держава, і ми сповідуємо ті цінності, які є цінностями ЄС. Тому, я думаю, тут всі будуть відстоювати цей напрямок.

Хочу також наголосити, що тиждень тому був візит до Страсбурга пана Мороза з представниками різних фракцій. Пан Мороз підтвердив ще раз і голові Ради Європи і голові Європарламенту, що Україна чітко стоїть на шляху до Європи і буде все робити для того, щоб ми були там.

- Пане Сергію, Україна стоїть на шляху до Європи. А чи рухається вона на цьому шляху?

Сергій Шевчук: Я вважаю, що за останній рік зовнішня політика України в очах наших зарубіжних колег виглядає як незграбна, непослідовна і неефективна.

Хочу сказати, що в цьому році було два основних рубежі, які потрібно було б узяти нашій державі.

Перший – це прийняти усе, що потрібно для вступу до СОТ. Ми запізнилися з цим. Ми зараз у стані цейтноту. До цього часу народні депутати не знають, чи встигнемо ми прийняти всі необхідні законодавчі акти.

Другий рубіж – це план дій щодо членства в НАТО. Якраз у ці дні в Ризі країни Альянсу і значна частина українського політикуму чекали участі України і підписання угоди щодо майбутнього членства.

Як ми бачимо, ці два основні завдання не виконані. Одне з них провалене завдяки позиції Януковича, яку він висловив у Брюсселі, а інше до цього часу ще під великим питанням. Тому така різка оцінка зовнішніх устремлінь нашої держави.

Валерій Чалий: Перш за все треба розглядати навіть ці два роки, періоди, тому що сьогодні дуже стислий весь наш розвиток України.

Дійсно, той кредит довіри суспільної, яка була до всіх інститутів влади: і Президента, і Кабміну, і парламенту – з самого початку він не був використаний після Помаранчевої революції.

Звичайно, вже сьогодні ми порівнюємо те, що ми могли зробити, і те, що зроблено. Якщо говорити про те, що зроблено, то тут є і успіхи, є і проблеми. Якщо порівнювати з потенційними можливостями, які не реалізовані, то в цьому випадку, я думаю, є великі проблеми.

З’явилися якісь нові ознаки, буквально останнім часом, після призначення антикризовою коаліцією нового уряду. Звичайно, звучать уже декларації, які я охарактеризував би, як ревізія зовнішньої політики. Ви знаєте, що внесено ряд проектів законів, які спрямовані на зміни в законодавстві. Це не буде реалістично, тому що Президент матиме право вето. Але це збільшить напругу.

Навіть сьогоднішні події і незгода Прем’єра з директивами Президента, то це додає напруження в збалансованість, послідовність і зрозумілість для партнерів нашої зовнішньої політики.

- Ви маєте на увазі, що напередодні візиту Прем’єр-міністра до США?

Валерій Чалий: Не тільки це. Перед цим були зроблені заяви про можливу пролонгацію перебування Чорноморського флоту на території України, що не є конституційним на сьогодні і потребує внесення змін до Конституції. Було зроблено ряд кроків між Президентом і Прем’єром, які не сприяють консолідованому курсу.

Я думаю, що це наші внутрішні питання. Це і не сприяє іміджу України закордоном.

- Шановні гості, які шанси на втілення найкращого і найгіршого варіанту розвитку зовнішньополітичного курсу України?

Наталя Прокопович: Я хотіла б повернутися до того, з чого я починала. Якраз пан Чалий і пан Шевчук це підтвердили.

Все ж таки треба розводити питання економічні, які пан Чалий називає прагматичними, і питання політичні. На жаль, Росія все-таки трохи переграла з питаннями політичними і, використовуючи економічні важелі, старається зробити тиск на Україну.

На наш погляд, на погляд блоку “НУ”, все ж таки ми повинні продовжувати свій дуже чіткий поступ до інтеграції до ЄС, тому що це не є така самоціль для нас. Це ціль, щоб побудувати такі ж умови для життя громадян, які є в ЄС. Це і питання соціального захисту, і рівня зарплати, і питання демократії, яка розвинена і дуже чітко дозволяє громадянам впливати на всі процеси.

Що стосується НАТО, то, я думаю, це питання і економічні для нас, тому що якщо ми стаємо членами НАТО, то ми набагато менше коштів будемо втрачати на оборонну систему, але ми будемо мати економічні важелі. Тобто, у нас будуть замовлення від країн-членів НАТО на АН, на інші.

Сергій Шевчук: В один і той же час у двох дуже близьких столицях: в Ризі і в Мінську відбуваються два саміти.

Якщо коротко, то можна сказати, що в Ризі відбулася перемога Росії. Росії вдалося відтермінувати наближення України і Грузії до НАТО. Це очевидно.

Зате в Мінську, як це не парадоксально звучить, це поразка Росії, тому що СНД в нинішньому вигляді не є ефективним, СНД чекає така ж доля, як колишню Раду економічної взаємодопомоги чи Варшавського договору. І ми так само це розуміємо.

Від СНД ми можемо очікувати лише єдиної переваги – це зони вільної торгівлі без виключення доступу до енергетичних носіїв і багатств, які є на цих теренах.

Що до того, як діятиме Україна, то, слава Богу, що українське МЗС і Президент мають досить чіткі плани. Вони передбачають три основні заходи. Перший – це вступ до СОТ як перший і найнеобхідніший термін. Другий – це зона вільної торгівлі з ЄС. І третій – це новий формат угоди між Україною і ЄС.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG