Доступність посилання

ТОП новини

Кримчани підтримують зв’язки із польськими татарами.


Єва Поштар Варшава, 28 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Кримські татари допомагають своїм побратимам у Польщі зберегти традиції та культурну спадщину. Татарські села знаходяться на Підляшші (північно-східному регіоні Польщі) неподалік державного кордону з Білоруссю. Татари поселились тут чотириста років тому.

Сучасна мечеть в Польщі.
Мечеть в селі Крушніані.
(planetaislam.com)
Вежі мусульманських храмів виростали серед православних церков Підляшшя починаючи від 17-го століття. Польський король Ян ІІІ Собєський дозволив татарам поселитися у цій місцевості на честь визнання заслуг за участь татарських полків на польському боці у війні з Туреччиною.

А вже у 1920 році польські татари брали участь у поході проти більшовиків на Київ у лавах військ Семена Петлюри і Юзефа Пілсудського.

Польські татари не забувають своїх національних традицій

Сьогодні у Польщі живе кілька тисяч громадян татарського походження. Вони організовують культурні та релігійні імпрези. Найбільш відомі на Підляшші і в цілій Польщі – Дні татарської культури. Учасником цих імпрез є місцевий татарський фольклорний ансамбль «Бунчук». Цей колектив існує і розвивається значною мірою завдячуючи підтримці кримських татар. Інструктори з Бахчисарая вчать польських татар танців і готують для них національні татарські костюми.

Про контакти з кримськими татарами Радіо Свобода розповіла Галина Шахідевич – голова мусульманської спільноти в місті:

«Ми маємо тісні зв''язки з Кримом. Доказом того є хоча б те, що ми часто приймаємо в себе дітей із Криму, які приїздять до польських шкіл – партнерів у Варшаві. Православні діти відвідують церкви, а татарські діти-мусульмани – місцеві мечеті».

Коли запитаєш поляка про польських татар – він вказує на дві місцевості – Крушиняни та Богоніки. Саме тут знаходяться найстаріші на Підляшші мечеті.

Мечеть в селі Бохоники.
«Хочемо заснувати тут центр для нашої молоді, для наших татар»

У селі Крушиняни живе татарка Джанета Богданович. Саме з її ініціативи побудували тут татарську оселю з історичними наметами – юртами. Пані Богданович запрошує усіх зацікавлених відвідати Крушиняни, щоб зустрінути Новий Рік по-татарськи:

«Я татарського роду. Пробую передати туристам знання про нашу культуру, історію, традицію... Хочемо заснувати тут центр для нашої молоді, для наших татар. Так, щоб сюди могли приїздити ті, що роз''їхались по всьому світі. Мені б хотілось, щоб вони повернулися. Цей процес почався».

Основною проблемою для нинішніх польських татар є мова, каже пані Богданович:

«Наша мова завмерла ще в 16 столітті. В наших домах ми говоримо по-польськи. Однак татарська мова залишилася близькою серцю. Цією мовою говорять татари, що приїздять до нас з Криму, Казані, Казахстану, Башкирії. Нам тоді дуже приємно. Вони говорять, ми слухаємо».
XS
SM
MD
LG