Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:40

Україна очима художника Івана Марчука.


Богдана Костюк Київ, 29 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) – «Я і в Нью-Йорку марив Україною», – каже один із найвідоміших на Заході українських художників Іван Марчук. А Президент Віктор Ющенко написав, що Марчуків образ «міфологізований і оточений легендами уже за життя».

Іван Марчук
І.М.: Національне, я би сказав, обличчя, або національний запах. От в Україну як я їду – я чую цей запах. Я був в Італії – так то ж Італія! В Україні настільки якийсь суржик, настільки усе перемішано, що тут не можна сказати, що це Україна. Десь вона у селі – Україна, поїхав у район – вже нема України, розумієте? От в Україні такий бардак, таке щось робиться, що справді – я приїхав із Америки, і мені соромно жити тут.

Р.С.: Пане Марчук, Ви сказали про запах України. Але ж по цілій Європі він є, тисячі українців у пошуках заробітку виїхали в економічно розвинені держави...

І.М.: Від України все, як то кажуть «по-руськи», «ускользает». Зникає! Ото як вода як десь несе намули, вимиває – вимиває все краще. Україну можна назвати найбільшим паразитом стосовно своїх же талантів. Тому що середнячки тут можуть жити, і чорна заздрість, і все. І Україна намагається, щоб кращі таланти зникли звідси. Чому зараз мільйони людей на заробітках? А для того, щоб менше людей тут було, вони тут не потрібні. А тим більше, що багато свідомих людей виїжджає, он уся Західна Україна виїхала, зі Сходу менше їде. І для чого це робиться? Щоб не було ніякої України взагалі – у далекому майбутньому чи десь років за 50, можливо, навіть поміняють назву цієї країни. З одного боку, це дуже добре – відкрили трохи “тюрму”, відкрили брамку – їдьте люди, куди хочете.

Р.С.: А у Вас не виникало бажання знову десь поїхати, туди, де, так би мовити, краще живеться?

І.М.: Я настільки самодостатній, розумієте, що я себе «усюди вожу», як кажуть, що я від себе не втечу. Який є – такий є, і де б не був – в Австралії чи Новій Зеландії, Америці чи Канаді, чи в Аргентині, де завгодно – я увесь свій багаж із собою вожу. Мені не треба шукати (місце) для творчості, десь їхати у конкретне місце, аби конкретне щось зробити.

У кожному разі, Іван Марчук живе нині у Києві, працює у своїй майстерні, з якої видно київське небо і київські дахи. Художник часто виїздить «на природу» – поза місто, шукає та знаходить свою Україну, яка усе ще не вміщається в урбаністичні пейзажі...
XS
SM
MD
LG