Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 11:28

Кадрова політика в силових структурах – питання професіоналізму чи політичної доцільності?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: політичні оглядачі Станіслав Речинський та Володимир Бойко.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін: Сьогодні напружений день щодо кадрових питань у ВРУ. Верховна Рада підтримала постанову про звернення до Кабміну з пропозицією звільнити Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ.
Ведучий: Кирило Булкін
Дуже швидко надійшла згода прем’єр-міністра. Але, власне, рішення про відставку не пройшло. Депутат Євген Кушнарьов вважає, що воно пройде завтра.

Одночасно у керівництві силових структур виникла ще одна кадрова проблема. Президент Віктор Ющенко запропонував Верховній Раді звільнити голову Служби безпеки України Ігоря Дріжчаного.

Що є визначальним чинником у вирішені цих та інших кадрових питань: професіоналізм чи політична доцільність? І взагалі, що відбувається навколо ключових посад у силових структурах? Чи це є звичайне політичне перетягування канату, чи щось серйозніше: боротьба або навіть війна за тотальний контроль над цими силовими структурами? Володимир Бойко: Думаю, що навряд чи хтось із серйозних аналітиків чи оглядачів стане заперечувати, що професіоналізм ніколи не був критерієм, за яким добиралися кадри на верхніх щаблях української влади. Тому можна говорити виключно про перерозподіл сфер впливу і про те, що нова команда, яка зараз при владі, передусім це представники Партії регіонів, намагаються, як то кажуть, “підім’яти” під себе всі ключові силові структури.

Генпрокуратура по суті давно вже працює на Партію регіонів. При чому це робиться відверто, без всяких оглядів на законність. Ми це не так давно бачили, коли заступник Генпрокурора виступає по ТБ і називає того ж Луценка корупціонером, а за кілька днів суд визнає, що Луценко корупціонером не є.

Дуже цікава ситуація, чи буде тепер Луценко судитися з тим же Кузьміним і вимагати спростування на шпальтах газети “2000” чи з телеекрану.

Те ж саме, очевидно, відбувається і в СБУ, оскільки зараз прийшла нова команда Президента і в СП пан Балога, і йде переформатування політичної позиції. Тобто, всі вже розуміють, що Президент для того, щоб якось залишитися в політиці, залишити у своїх руках певні важелі впливу, має більш активну проводити кадрову політику.

Те, що ми бачили сьогодні, то це є верхівка айсбергу. Причому, людей дійсно дуже здивувала і ситуація, коли проходить одна постанова, а не проходить друга постанова по Луценку.

Вже пішов такий, як анекдот, хоча думаю, що цей анекдот має певні підстави під собою. Мовляв, бухгалтер Партії регіонів трохи прорахувалася, коли скуплялися голоси депутатів і не врахувала, що потрібне не одне голосування, а два голосування. Спочатку по постанові, яка мала підбити підсумок діяльності комісії Сівковича, а потім вже треба голосувати за постанову про звільнення міністра. За першу постанову проплатили, отримали потрібний результат, а про другу постанову, про друге голосування просто забули.

Можливо, саме тому пан Кушнарьов каже, що завтра голосів буде вистачати. Очевидно, йому видніше.

Станіслав Речинський: Я думаю, що йде масштабна підготовка до великої “весняної битви”. Тобто, коли навесні з’являться нові політичні проекти, коли буде поставлена під питання політична реформа, тоді силові важелі будуть визначати дуже багато.

Безумовно, МВС – це дуже важлива позиція, яку займає людина, яка, як сказав Кушнарьов, їх ненавидить. “Регіоналів” можна зрозуміти, тобто чому вони так за нього взялися.

- Вже говорять про наступника Юрія Луценка. Як ви оцінюєте, що означатиме для української міліції, для українського суспільства, якщо це буде Микола Джига? І чи це буде саме він, адже соціалісти сказали, що це саме їхня квота?

Володимир Бойко: Кандидатура Джиги є принциповою для Партії регіонів. Скоріше за все Партія регіонів піде на якісь додаткові поступки, наприклад, віддасть соціалістам ще якусь посаду, того ж міністра сім’ї, молоді та спорту, аби тільки закріпити за собою саме МВС.

Я ще раз підкреслюю, що це 300 тисяч людей, які контролюють все. Прокуратура не може контролювати такою мірою, бо там немає стільки співробітників. Теж саме і СБУ, де в 10 разів менше працівників, до того ж у них специфічна діяльність. Міліція може дуже багато чого.

- З іншого боку, комуністи можуть заявити про те, що їхня квота...

Володимир Бойко: Я не думаю, що хтось серйозно сприймає політичні апетити комуністів. Там більше мова може йти про фінансові апетити, але тільки не про політичні.

Що стосується самого пана Джиги, то він дуже добре відомий в суспільстві своєю участю в так званому розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе. Це саме Джига переконував ВРУ, що ніякого вбивства не було.

Врешті-решт Джига, на моє глибоке переконання, не міг і не може не знати справжніх обставин вбивства журналіста, оскільки на той момент він керував Головним управлінням з боротьби з організованою злочинністю. Все, що відбувалося навколо журналіста, відбувалося саме працівниками цього управління.

Відомий пан Джига і історією з незаконним затриманням бізнесмена Григоришина. Зараз, бачите, як “посміхається” історія так підступно – тоді саме депутата Сівковича “орли” Джиги поклали на асфальт біля ресторану “Егоїст” у той час, коли Григоришину підсовували в задню кишеню пістолет.

Було б зараз дуже цікаво запитати пана Джиги, а де він взяв той пістолет, ну чи він, чи його підлеглі? Де взяли ті наркотики, здається, пакуночки з героїном, котрі вилучали в офісі Григоришина? Вони потім всі визнали, що це підкинули працівники міліції. Ну не купиш наркотиків в аптеці навіть за рецептом, такі наркотики. Так де ж Джига все це брав?

На превеликий жаль, той же Юрій Луценко, коли прийшов на керування МВС, не провів службове розслідування багатьох епізодів діяльності міліції за попередні часи.

Станіслав Речинський: Соціалісти вважають, що то їхня квота. І вже навіть називається прізвище майбутнього кандидата – це Цушко, людина, яка себе проявила як вольова людина на Одещині. Це, я вважаю, не гірший варіант.

Найгірший – це, безумовно, Джига. Або взагалі хтось із колишнього міліцейського генералітету. На мій погляд.

Луценку можна закидати багато чого: помилок чи ще чогось, але одне не можна відняти від цивільної людини на посту міністра: він не боїться залишити цей пост. А для міліцейського генерала це все його життя.

Луценко – так, він може піти. Але то не є кінець життя.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG