Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:48

Портрет небайдужої людини: до Міжнародного дня боротьби з ВІЛ-СНІДом.


Богдана Костюк Київ, 1 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – “Ніколи не питай, по кому подзвін – він по тобі”. Ці слова Хемінгуея особливо гостро відлунюють сьогодні – у Міжнародний день боротьби зі СНІДом. В Україні понад півмільйона осіб уражені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). І щороку їхня кількість зростає. За темпами поширення епідемії, кажуть у Всесвітній організації охорони здоров‘я, Україна на першому місці в Європі.

Мрідула Гош (праворуч)
Медики вважають, що загальмувати епідемію можна завдяки поширенню правдивої інформації про ВІЛ-СНІД, про методи запобігання хворобі, про можливості застосування сучасних методів лікування тощо.

Мрідула Гош – директор Східноєвропейського інституту розвитку. Вона видає електронний вісник “Говоримо про СНІД”, який розповсюджують у Центрально-східній Європі та країнах Балтії. Пані Гош родом з Індії, вчилась у Київському інституті міжнародних відносин, добре володіє українською мовою, працювала у місії ООН в Україні. В інтерв’ю Радіо Свобода Мрідула Гош наголосила, що у світі існують ефективні моделі розв‘язання проблем боротьби з ВІЛ-СНІДом, а українці повинні їх знати.

М. Г.: Треба все-таки зазирнути, що там поруч і що у світі. Бо СНІД не вибирає колір шкіри або колір паспорта, або рівень розвитку. Наш вісник “Говоримо про СНІД” якраз з цього приводу робить публікації по географічних регіонах. Спершу – Україна. Далі розширяємо – Україна в СНД, Україна в Європі. Далі – СНІД і світове співтовариство. Р.С.: Чи Ви вирізняєте проблеми, характерні для окремих регіонів?

М.Г.: У країнах СНД – проблеми добровільного тестування. Це проблеми, спільні з Україною. Киргизстан – країна, яка має програму замісної терапії метадоном для наркозалежних. Киргизстан лежить на перетині шляхів наркотрафіків, і тому споживачі ін’єкційних наркотиків є дуже серйозним контингентом вразливих груп щодо ВІЛ-СНІДу. З огляду на це, вони впроваджують таку програму. Зараз навіть уже Білорусь подивилась на це – і поїхала з Білорусі делегація до Киргизстану, щоб вивчити цю проблему.

Коли ми переходимо до країн Європи, то бачимо, що Великобританія (це безпрецедентно!) починає виділяти кошти, мільйони фунтів, для інформаційної профілактики СНІДу. Якщо країни Східної Європи та СНД займаються переважно нагальними потребами вразливих груп, то Захід Європи працює над попередженням, дослідженнями, вакцинацією і так далі. Р.С.: Повернімося до України, її сусідок по Східній Європі та СНД: які проблеми у сфері боротьби з ВІЛ-СНІДом Вам видаються найгострішими? М.Г.: Дуже болюче питання, яке вже вирішене українським урядом, це державне фінансування, участь громадськості (ці питання висвітлюються). Є спільні проблеми, над якими варто замислитись і працювати. Дивіться, у Росії є багато проблем, але є і зрушення: наприклад, є невеликі громадські організації, які роблять дуже багато для того, щоб підвищувати обізнаність у цій проблемі. Такі речі: покусала людина міліціонерів - чи може вона так передати СНІД. Дуже багато питань у регіоні, які піднімаються через соціальну рекламу. Ще одна дуже серйозна проблема для країн цього регіону - це перевірка донорської крові і розвитку серйозної тестової системи, щоб не потрапила у донорську кров ВІЛ-інфекція.

Мрідула Гош також наголошує, що проблем, пов’язаних з протистоянням СНІДу, більше, ніж це можна собі уявити. Але, як кажуть на Сході, найдовший шлях починається з першого кроку.
XS
SM
MD
LG