Українська влада й досі не ухвалила важливих законів
Одним із головних факторів, що стримують розвиток кооперації Україна-ЄС, дослідники вважають недостатність структурних реформ у державі. Зокрема, зазначають, що фактично в Україні зупинена приватизація. На сьогодні не ухвалені закони “Про програму приватизації на 2006-2008 роки” та “Про Фонд державного майна України”. У таких умовах вибір активів, що пропонуються на приватизацію, залишається непрозорим, наголошувалось на презентації.
За словами представниці Центру соціально-економічних досліджень Ганни Колесниченко, такий стан справ не дозволяє Києву очікувати значного надходження інвестицій у найближчій перспективі: “Стабільність умов інвестування, ми вважаємо, погіршилась. Тому що всі ті зміні в уряді, парламенті, а також часті зміни до бюджету призводять до нестабільності умов інвестування”.
Вступ України до СОТ відкриє можливість створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
Нового імпульсу у відносинах з ЄС Україні має надати вступ держави до СОТ, якого очікують на початку наступного року. Так, на думку експерта Віталія Ваврищука, Україна матиме одразу кілька переваг: “Відбудеться стабілізація нормативної бази для взаємної торгівлі між Україною та ЄС, що створює певні переваги для бізнесу в довгостроковій перспективі. Друга перевага – це скасування кількісних обмежень у торгівлі. Стає можливим початок переговорів про створення зони вільної торгівлі Україна-ЄС”.
Створення зони вільної торгівлі підтримує і Міністерство економіки, проте там вважають, що цей процес довготривалий і для його втілення в життя Україні потрібно ще чимало зробити.
Багато залежатиме від ініціативи України у проведенні реформ
Присутня на презентації начальник відділу стратегічного планування співробітництва з ЄС Мінекономіки Віталіна Танцюра зауважила, що навіть при позитивному вирішенні всіх питань робота щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі триватиме 2-3 роки.
На презентації також наголошували, що основні виклики для подальшої співпраці Україна-ЄС лежать у площині лібералізації руху короткострокового капіталу та зменшення бар’єрів для робочої сили. Тут багато залежатиме від ініціативи України у проведенні реформ, зазначається у дослідженні.