Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:34

“Звуки життя”: Глас народу.


Віола Бурда Київ, 1 грудня 2006 року. Рівно 15 років тому українці йшли до виборчих дільниць - відповідати на запитання, чи бути їхній республіці незалежною державою. Ствердну відповідь дали понад 90%. Тепер слово "референдум" лунає з вуст політиків ледь не щодня. Референдум щодо статусу російської мови, референдум стосовно вступу до НАТО... Що таке референдуми з політичної точки зору? Чи справді вони відображають волю народу? Про це говоритимемо у “Звуках життя” – “Глас народу”.

До практики референдумів - тобто ухвалення рішень народом - зверталися у багатьох країнах. Зокрема, у Швейцарії люди голосують за чи проти певного закону в середньому двічі на рік. РЕФЕРЕНДУМ, слово латинського походження, буквально: “те, що має бути повідомлено”. Референдум – ухвалення виборцями остаточного рішення з конституційних, законодавчих або інших внутрішньо- і зовнішньополітичних питань. При цьому розрізняють референдуми: конституційний (на всенародне голосування виноситься проект конституції або поправки до неї) та законодавчий (предмет - проект закону); обов''язковий референдум або факультативний.

Трохи відкриває завісу грудневого референдуму п’ятнадцятирічної давнини політик Володимир Філенко. Тоді у Верховній Раді він очолював фракцію Демплатформа - вона виступала за демократію ще у тоталітарній державі.

Аудіозапис програми. Перший випуск:

Спроби знову скликати референдум здійснювали в Україні вже через кілька років після грудня 91-го. Зокрема, наступникові Леоніда Кравчука на посаді Президента – Леонідові Кучмі – вдалося провести референдум. Але його результати так і не були втілені. Чи легко у сучасній Україні вдатися до референдуму і реалізувати його результати? Думка колишнього депутата, “Хрещеного батька Конституції” (як його називають деякі оглядачі) – Михайла Сироти.

А політолог Олег Соскін вважає, що референдуми для нинішнього стану України є зайвою річчю. Одна справа – держави зі сталою демократією, а інша – країни перехідні.

Аудіозапис програми. Другий випуск:

Ювілей референдуму парламент відзначив відставками двох “помаранчевих” міністрів. Після відставки міністра у справах сім’ї та молоді Юрія Павленка, за дві дні, 1-го грудня, антикризова коаліція “вказала на двері” головному міліціонерові Юрію Луценку, а також керівникові зовнішньополітичного відомства Борисові Тарасюку. І швидко парламентарі знайшли заміну одному з героїв Майдану в кріслі глави МВС. Тепер міліцію очолюватиме Василь Цушко, лідер фракції соціалістів, а в минулому фахівець з АПК та одеський губернатор. Парламентарі відправили у відставку міністра закордонних справ, хоча той, на відміну від глави МВС, призначений за президентською квотою. Прем''єр Віктор Янукович вважає, що Верховна Рада мала повне право приймати таке рішення.

Натомість, член пропрезидентської фракції "Наша Україна" Петро Порошенко вважає, що і під час відставки Тарасюка, і під час звільнення Луценка депутати антикризової коаліції порушили “усі можливі норми”. Пан Порошенко назвав в інтерв’ю Радіо Свобода те, що відбулося у парламенті, “спробою безглуздого реваншу”.

Аудіозапис програми. Третій випуск:

У кадровій битві (а звільнення “помаранчевих” міністрів це лише один бій у війні) - не переміг ані Ющенко, ані Янукович. Власне, ніхто й не поступився. Так вважає політолог Кость Бондаренко. Ющенко не програв, бо Тарасюк був не настільки важливою персоною. А от хто насправді насолодився лаврами - це соціалісти.

Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
XS
SM
MD
LG