Доступність посилання

ТОП новини

Візит Прем’єр-міністра Віктора Януковича до США: які сигнали Україна хоче почути від Штатів і які готова подати сама?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: президент Інституту державності й демократії Іван Лозовий, а одночасно у вашингтонській студії з нами на зв’язку кореспондент Радіо Свобода Сергій Куделя і ще один гість у Нью-Йорку – президент американської неурядової організації “Помаранчеве коло” Адріан Каратницький.

Кирило Булкін: Розпочався візит до Сполучених Штатів Америки прем’єр-міністра України Віктора Януковича. Як ви зрозуміли з назви, ми говоритимемо про сигнали, які в ході цього візиту Україна буде отримувати
Ведучий: Кирило Булкін
і своєю чергою надсилати своєму стратегічному партнеру. А те, що США є стратегічним партнером, Віктор Янукович підтвердив ще раз, наголосивши на цьому одразу по прильоті до Вашингтона.

Але водночас хотілося б зрозуміти, чи є Україна єдиним, консолідованим партнером, з яким можна на цілком зрозумілих підставах мати партнерські стосунки, а чи в зовнішній політиці України наразі триває перетягування канату, що значно ускладнює для партнерів як розуміння ситуації, так і співпрацю?

Сергію, які головні меседжі зробив Віктор Янукович, виступаючи перед американською аудиторією? Сергій Куделя: Віктор Янукович свій візит розпочав виступом у Вашингтоні в Центрі міжнародних та стратегічних досліджень.

В.Янукович у своєму виступі намагався говорити, власне, те, що американці хочуть від нього почути. Але, треба сказати, що йому це не завжди вдавалося.

Зокрема, він, наприклад, похвалився газовими домовленостями з Росією, назвавши ціну у 130 доларів за тисячу кубометрів найкращою ціною в Європі. Але водночас він сказав, що не бачить нічого поганого в тому, що “РосУкрЕнерго” продовжує виступати в якості посередника у торгівлі газом між Україною і Росією. Як ми знаємо, американці активно критикують і цю компанію, і її участь, і роль у газовій торгівлі.

Окрім того, В.Янукович сказав, що його уряд виключив з лексикону слово “реприватизація”. Але коли він говорив про нові приватизаційні проекти уряду, то він нічого не сказав про те, чи будуть західні, зокрема американські, компанії допущені до приватизаційних аукціонів.

Окрім того, він назвав чи вимовив слово “Майдан”. Але він наголосив на тому, що Майдан для кожного був свій. І в нього, Віктора Януковича, був інший Майдан, ніж був, скажімо, у Віктора Ющенка.

В.Янукович також сказав, що немає ніяких конкретних чи радикальних відмінностей у баченні зовнішньої політики між ним і Віктором Ющенком. Але водночас він нічого не сказав про членство України в НАТО.

Він прокоментував взагалі свою політику щодо НАТО таким чином:

Віктор Янукович: Надто живучими виявилися стереотипи холодної війни. Значна кількість наших громадян все ще побоюється, що вступ України до НАТО зашкодить дружнім відносинам з Росією.

Ми цінуємо конструктивне і зважене ставлення НАТО до питань перспективи співпраці з Україною. Як дуже слушно зауважив президент Буш на саміті НАТО в Ризі, членство в НАТО буде відкритим для України, коли вона буде до цього готова.

- А зараз я маю запитання до Адріана Каратницького.

Заяви Віктора Януковича, зокрема, стосовно НАТО у Сполучених Штатах звучать набагато м’якше, ніж, наприклад, в Україні у ході виборчої кампанії.

Як на Вашу думку, чи офіційний Вашингтон, з одного боку, а з іншого, американська громадськість, готові сприйняти тезу про те, що між прем’єром і Президентом України немає розбіжностей у баченні зовнішньополітичного курсу, чи є певна підозра?


Адріан Каратницький: Я сказав би, що є певна підозра. Питання візиту прем’єра є саме його намаганням подолати ці сумніви. І ми мусимо дочекатися завершення цього візиту, чи він зможе подолати саме ці сумніви.

Я думаю, що один з факторів, який враховується американськими лідерами, є те, що показники публічної опінії свідчать про те, що український народ чи то у своєму баченні НАТО, чи то у своєму іміджі НАТО не є готовий одобрити наглий чи раптовий вступ України в цей оборонний союз.

Мені здається, що саме це є головним з огляду на те, що всі лідери погодилися на те, що референдумом це питання буде підніматися. Мені здається, що українська публіка і публічна опінія сприймають найважливішу роль у вирішенні цього питання.

Мені здається, що тут розуміється ланцюг Президент-міністр зовнішніх справ як люди, котрі в основному тлумачать зовнішню політику, але нюанси важливих політичних лідерів і важливих державних лідерів, котрі теж мають вплив на публічну опінію, теж враховують. Тому, я думаю, що ці заяви тлумачаться як, скажімо, позиція української держави, але як позиція впливового члена цілої системи влади в Україні, котрий може впливати на публічну опінію, котра вважається саме рішучою силою в майбутньому України в НАТО.

- Пане Іване, на Вашу думку, чи існує в Україні єдина зовнішня політика? Чи її втілює Янукович?

Іван Лозовий: Той факт, що прем’єр-міністр Янукович поїхав у США відразу після того, як фактично його коаліція в ВРУ вигнала чи спробувала вигнати з посади ключову людину, президента по зовнішній політиці Бориса Тарасюка, то це нівелює ці досить порожні заяви пана Януковича про те, що є одна лінія в Україні.

Тим більше, що треба дивитися на контекст світовий, навіть геостратегічний, що навіть кілька років тому думка про те, що Україна може найближчим часом вступити в НАТО, була немислимою. Сьогодні через зміну ситуації, боротьба з терором і фактично зміна позиції США, то це стало реальнішою перспективою, ніж навіть вступ у ЄС. Вступ в НАТО могло б слугувати першим кроком чи відкритими дверима до подальшого членства в ЄС.

Те, що прем’єр-міністр Янукович в Брюсселі, коли він там був раніше в цьому році, фактично призупинив цей процес швидкого входження України в НАТО, показує те, що, може, він сам не знає, що він хоче робити з тим НАТО.

Його позиція відносно Росії, з одного боку, зрозуміла, а з іншого боку, американці про це не будуть говорити, вони будуть приємно усміхатися під час зустрічей, але вони не можуть залишити поза увагою, що перед тим, як їхати в США, наш прем’єр-міністр “заскочив” до Москви якщо не отримати інструкцію, то якось начебто на видимість погодити свою поїздку в США. Це не дуже добре зичить для України в її закордонній політиці.

- Пане Іване, на Вашу думку, які сигнали Україна може подати цим візитом прем’єр-міністра В.Януковича? Чи ці пом’якшувального тону заяви, зокрема стосовно НАТО, можуть бути справжнім сигналом для США?

Іван Лозовий: Я думаю, що ні. Я думаю, що в першу чергу високі чиновники і конгресу США, і адміністрації Буша хочуть зустрітися з прем’єром, з його делегацією, щоб його трохи оцінити як людину. Все ж таки відносно це нова людина для них, це важлива фігура в українській політиці, і вони хочуть його трошки “пощупати” віч-на-віч.

Що стосується меседжів, можливих сигналів, що стосується СОТ в першу чергу, то тут треба дивитися на те, що робить уряд Януковича. І це невеликий секрет ні для американців, ні для цілого світу, що саме цей уряд і його антикризова коаліція в парламенті зробили фактично досить багато, щоб відкласти вступ України в СОТ. При цих умовах чекати якогось заохочення з боку США досить даремно. Тим більше США свої питання з Україною по вступу в СОТ давно вирішили.

Взагалі цей візит з точки зору, я думаю, Януковича – це спроба трошки “пощупати” той бік Атлантичного океану, тому що єдині угоди, наскільки мені відомо, які передбачається підписати під час візиту делегації прем’єр-міністра, то є одна досить незначна угода про співпрацю у сфері науки і так званий “Виклик тисячоліття”, що взагалі не вимагає підписання, взагалі можна було б зробити по експрес-пошті. Тому це є більше, так би мовити, після певних, я би сказав, внутрішньополітичних перемог в Україні візит прем’єр-міністра В.Януковича з його досить потужною, великою, такою вражаючою делегацією в стилі, я би сказав, Партії регіонів трохи вразити, трохи зустріти людей, розібратися, що там робиться.

Сергій Куделя: Я думаю, що, власне, коректно говорити не стільки про Україну, скільки конкретно про інтереси команди В.Януковича.

Ми знаємо, що США ставилися до цієї команди досить упереджено. Не секрет, що в березні-квітні вищі американські посадовці неофіційно говорили про те, що хочуть побачити відновлення помаранчевої коаліції у будинку на вулиці Грушевського. Але, оскільки, прийшов В.Янукович, то з самого початку Вашингтон заявив, що вони будуть прагматично ставитися до його дій, до його уряду і будуть стежити за конкретними кроками, до яких буде вдаватися уряд.

Треба сказати, що останні декілька місяців деякі кроки уряду викликали серйозне занепокоєння у Вашингтоні. Перш за все це знову ж таки питання участі “РосУкрЕнерго” у російсько-українських газових домовленостях, потім рішення В.Януковича чи його висловлювання щодо НАТО і спроби нового українського уряду обмежити, скажімо, доступ деяких американських компаній до українського ринку – все це викликає певне занепокоєння.

Я думаю, що Вашингтон хоче, по-перше, відчути чи побачити, наскільки нова команда урядова В.Януковича чутлива до американських інтересів, тому що ми знаємо, що до цього часу вони йшли більш-менш у фарватері російської політики, і вони хочуть перевірити, наскільки вони готові співпрацювати з Вашингтоном.

Окрім того, я думаю, важливе питання – це те, як далеко готова команда В.Януковича йти у цій боротьбі за повноваження з В.Ющенком, яка зараз триває, яка викликає дуже серйозні занепокоєння тут у Вашингтоні.

Власне, свій виступ у Вашингтоні В.Янукович почав з того, що Україна стала послідовним і передбачуваним партнером. Але відразу після того, через декілька хвилин, він почав розповідати про свої претензії, скажімо, до міністра Тарасюка і до зовнішньої політики, яку проводив він. Тому, очевидно, що згоди немає у владній верхівці, і Вашингтон через те також занепокоєний.

- Тобто, чи можна сказати, що поки що ті меседжі чи сигнали з боку українського прем’єр-міністра не виглядають для американської сторони надто переконливими?

Сергій Куделя: Абсолютно. Вони не виглядають переконливими. Запевнення В.Януковича залишаються трошки порожніми. Особливо, коли йдеться про НАТО.

Я після його виступу поставив запитання, я нагадав про те, яку антинатовську риторику використовував В.Янукович і Партія регіонів під час парламентської кампанії. Я спитався в нього: “Вікторе Янукович, де Ваша справжня позиція: тоді, коли ви в березні називали НАТО агресивним союзом і обвинувачували НАТО у злочинах проти людства, чи зараз, коли Ви кажете, що треба покращувати образ і співпрацювати з НАТО?” І він не зміг відповісти на це запитання. Він, власне, сказав лише, що Партія регіонів ніколи не займала радикальної позиції щодо НАТО.

Але я певен, що американці пам’ятають всі ці заяви. І, безперечно, його виступ сьогодні не можна назвати переконливим.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG