Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:44

Загострюється боротьба навколо посади міністра закордонних справ, лунають заклики до відставки уряду та дострокових виборів. До чого призведе протистояння?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: народні депутати Сергій Кузьменко (СПУ) та Михайло Поживанов (фракція “Наша Україна”).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін: Ситуація в українському політикумі загострюється, здається, щодня. Боротьба між коаліцією та опозицією, а також між Президентом і урядом, схоже, переростає у фазу явної чи неявної війни. І це
Ведучий: Кирило Булкін
не мій художній образ, це слово прозвучало сьогодні від представника фракції “Наша Україна” з парламентської трибуни.

Ну, а ситуація навколо посади міністра закордонних справ виглядає взагалі дивною і небаченою раніше. По-перше, сам факт того, що для підтвердження повноважень він звертався до такого засобу, як суд. По-друге, його і після судового рішення не допустили на засідання Кабміну. Як розцінювати ці події?

Додамо до цього також суперечки щодо бюджету, ухваленого сьогодні. На думку опозиції, рекомендації комітету було вироблено з порушенням регламенту, а лідерка БЮТ Юлія Тимошенко назвала цей документ бюджетом державного ідіотизму.

Є ще багато точок протистояння, але вже й сказаного досить, щоб із тривогою думати про те, як далі розвиватиметься ця боротьба, і чим вона може закінчитися для України.

Саме про це розмова з нашими гостями. І почати я хочу з інциденту навколо міністра зовнішніх справ, з його недопущення на засідання уряду.

Чим була ця акція з боку Кабміну: демонстрацією сили чи виконанням закону у такий спосіб, як його розуміє більшість? Сергій Кузьменко: Для мене сам факт цього інциденту не є таким визначним, щоб ламати списи навколо нього і таке інше.

Для мене набагато важливіше небажання міністра виконати волю Верховної Ради. От це мене дуже дивує, тому що, згідно букви й духу Конституції, Верховна Рада має беззаперечне право звільнити будь-кого з міністрів і весь уряд в тому числі.

Сьогодні ми бачимо, що міністр хоче за всяку ціну залишитися в уряді...

Але цим він виконує волю Президента, з іншого боку.

Сергій Кузьменко: Я не знаю. Я не думаю, що Президент має право і можливість ставити завдання будь-якою ціною залишитися в уряді, який його не сприймає, і міністром, якого не сприймає ВРУ. Я не розумію.

Михайло Поживанов: Мені здається, що це такий нігілізм до чинного законодавства українського. Він мене сьогодні, дійсно, шокував, здивував... Мені важко навіть слова знайти для того, що відбувалося. Бо ми знаємо, що вчора Шевченківський районний суд дійсно на звернення Бориса Тарасюка призупинив дію постанови Верховної Ради України. Це рішення було в нього на руках.

Окрім цього, указом від 5-го грудня Президент України продовжив виконання міністром закордонних справ Борисом Тарасюком своїх посадових обов’язків.

У цій ситуації це вже якісь дитячі іграшки починаються. Ви правильно сказали. Ви розумієте, що уряд своїм прикладом показав всьому суспільству, що можна нехтувати указами Президента, рішеннями суду.

Я розумію, якщо б вам щось не сподобалося, то, будь ласка, зверніться до КСУ, що указ Президента є неконституційним, то нехай він його відмінить, або навіть зверніться до вищої інстанції суду або ж до цього суду про призупинення дії постанови ВРУ, відмініть її, тоді робіть ці дії, які ви робите.

А в цій ситуації для мене це просто незрозуміло. Це продовження певної політичної боротьби між Президентом і урядом. Справа реально,Ви правильно сказали, не є у панові Тарасюку, а це питання вже президентських повноважень.

Пане Кузьменко, більшість не може не розуміти, що такі кроки, як сьогоднішнє недопущення Бориса Тарасюка на засідання Кабміну, загострюють протистояння з Президентом до крайньої межі.

Чи можна припустити, що в цьому загостренні є певна вигода для антикризової коаліції? Можливо, його розвитком невдовзі скористаються для постановки питання про імпічмент? Чи це занадто сміливі припущення?


Сергій Кузьменко: Я хотів би уточнити, а які інші кроки? Якщо Ви маєте на увазі відставку міністра внутрішніх справ, то це ніяким чином не протистояння з Президентом, бо це не президентська квота.

Якщо Ви маєте на увазі претензії, які висловили до міністра оборони, то до будь-якого міністра ВРУ має право висловлювати претензії. Як можна заборонити? Тоді навіщо ВРУ?

Так що я не вбачаю підстав говорити про якесь умисне протистояння. Зараз іде напрацювання досвіду, політичного в першу чергу, перебування в стані парламентсько-президентської республіки. Такого досвіду ні в кого з українських парламентарів, з апарату Президента, з Кабінету міністрів немає. Його просто фізично немає.

Тобто, Ви вважаєте, що говорити про війну там якусь недоречно, що це нормальний процес?

Сергій Кузьменко: Я бачу, що це йде процес створення навичок застосування діючої Конституції.

Михайло Поживанов: Мені здається, що це є ніщо інше, як спроба узурпації влади в Україні. Навіть ті зміни, що ми сьогодні живемо в парламентсько-президентській республіці, вони й говорять про те, що у кожної гілки влади є власні повноваження.

Мій візаві, пан Сергій, абсолютно правильно сказав, що це є квота Президента України. Ми мусимо навчитися, коли ми створюємо більшість, коли ми формуємо уряд, є повноваження Президента, є повноваження ВРУ, є право кожної політичної сили, або яка створила цю більшість, або представники якої працюють в уряді, працювати. Ми мусимо знаходити незалежно від того, чи подобається мені та чи інша людина, чи подобається вона главі уряду або ні, ми мусимо виконувати і знаходити певні компроміси.

Тут певна узурпація влади. Нічого іншого в цьому питанні абсолютно немає.

Панове, що чекає на Україну? Чи можлива відставка уряду? Чи можливий розпуск парламенту? Барикади на вулицях?

Я нещодавно отримав інформацію від одного кримського колеги, який сказав, що у багатьох офісах у Криму (регіоні, здавалося б, прихильному до нинішньої більшості) він бачив плакати такого змісту: молода жінка рішучого вигляду з рушницею і напис: “АКК? Усе вирішується простіше! Я не дзвоню 02!” При тому працівники офісів підтверджували, що “АКК” означає саме “антикризова коаліція”.

Чи можливий соціальний спалах? Як йому запобігти? Власне, що нас чекає?


Михайло Поживанов: Те, що стосується ситуації, то Ви абсолютно праві. Сьогодні не тільки в Києві, а й в усіх регіонах (я вчора повернувся із Донецької області, я був у Донецьку, був у Маріуполі) напруга є серед населення і дуже велика, напруга і відносно “АКК” також дуже велика.

Я дійсно сьогодні заявляв про те, що навіть на ті дії, коли уряд, не пан Толстоухов, як сьогодні була спроба, що Толстоухов не пустив Тарасюка, а дійсно уряд як колективний орган не виконав ці речі, беручи до уваги те, що ми і сьогодні казали, я вже звернувся до Президента як до гаранта державного суверенітету України, додержання Конституції України, прав і свобод людини, громадянина - з проханням, щоб він вніс на найближчий пленарний тиждень до ВРУ відповідне подання про незадовільну діяльність КМУ у зв’язку з тими грубими порушеннями: невиконання судових рішень, невиконання указів Президента, Конституції України, грубими порушеннями регламенту.

У Вас є механізми цього здійснення? Адже більшості у вас немає. Як можна уряд відставити, коли немає більшості?

Михайло Поживанов: Ми мусимо навіть дати сигнал суспільству. Я переконаний, що сьогодні при тій позиції, яка є, вони наберуть свої там 230 чи 240 голосів “АКК”. Але наступного разу на наступній сесії це вже спрацює, і десь у лютому цей уряд буде у відставці.

Сергій Кузьменко: Уряд буде працювати, антикризова коаліція буде працювати. Я не бачу підстав говорити про вибух.

Що стосується відставки, то є три можливості... Власне кажучи, є одна можливість відправити уряд у відставку – це набрати 226 голосів за резолюцію недовіри уряду. Такої можливості ні так званий блок “НУ”, ні БЮТ не мають. Тому я не вбачаю підстав говорити, що уряд ближчим часом може піти у відставку.

Зміни у складі уряду можуть відбуватися. Але це не буде зміна уряду чи зміна принципових позицій антикризової коаліції...

А як щодо можливого розпуску парламенту? Зрештою, Президент має підстави вже знову для цього: замість Балоги не призначено міністра...

Сергій Кузьменко: Є три підстави для розпуску парламенту. По-перше, якщо не сформована більшість. По-друге, якщо цією більшістю не сформований уряд. По-третє, якщо 30 днів не починалися пленарні засідання.

Скажіть: яка підстава? Уряд сформований за 60 днів...

Далі, якщо зміни в уряді відбуваються, то Конституція не охоплює ці подальші питання. Це тільки зараз намагаються вставити в проекті закону про Кабмін, що якщо третина міністрів у відставку. Чинна Конституція не передбачає відсутність міністра після сформування уряду як підставу для розпуску ВРУ.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG