Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:37

Закарпаття: сто національностей — сто проблем.


Надія Петрів Ужгород, 6 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) — Представники понад сотні різних національностей живуть сьогодні в Закарпатській області. Усі вони мають свої проблеми і бачать свої шляхи вирішення. Чи не найбільше турбують їх питання соціального захисту, збереження культурних традицій та розвиток освіти. Учора про це говорили в Закарпатській облдержадміністрації. Що обіцяв голова краю представникам нацменшин і як швидко їхні проблеми будуть вирішені?

Українці, угорці, роми, румуни, росіяни, словаки, німці та євреї, поляки, вірмени, греки та білоруси — це лише десята частина з переліку нацменшин, які сьогодні живуть у Закарпатській області. Усі вони об’єднуються в національно-культурні товариства й так відстоюють свої права.

Керівники цих організацій зустрілися з головою Закарпатської облдержадміністрації Олегом Гаваші й обговорили найболючіші проблеми.

Приміром, ромів у першу чергу турбує питання створення ромського театру. Керівник товариства музичної культури циган Закарпаття «Лаутарі» Вілмош Пап просить в обласної влади грошей на його створення.

Проблеми вимагають грошей

Однак не так просто надати кошти на театр, якого ще не існує, каже начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації Юрій Глеба: « Для того ж, щоб сьогодні відкрити ромський театр, потрібно фінансування у масштабах лише заробітної плати в півмільйона гривень, і це не маючи ні приміщення, не маючи транспорту, комунікацій, а все інше? Це перше питання. Паралельно ставить свої питання й угорська громада про угорський театр, який уже існує, діє, і треба взяти й його і поставити питання про фінансування з обласного бюджету».

Товариство польської культури потребує приміщення для своєї бібліотеки, а представники словацької нацменшини просять сприяти в обміні студентами між Україною та Словаччиною.

Товариство русинів, яке очолює депутат Закарпатської обласної ради Євген Жупан, вкотре вимагає визнання — і, відповідно, викладання в школах русинською, створення русинського телебачення, радіо, газет. «Ми просимо влаштувати факультативи у школах, вирішити проблему навчання русинською мовою. Я в тому числі вважаю, що ми можемо відкрити русинський театр, якщо буде на те добра воля і з місцевої влади будуть допомагати. Ми можемо відкрити Центр русиністики й так далі», — каже Євген Жупан.

Кошти можна знайти, аби лише домовилися самі меншини

Голова Закарпаття Олег Гаваші стверджує, що для нацменшин у регіоні робиться чимало. Лише цього року в Ужгороді відкрита школа зі словацькою та українською мовами навчання і поглибленим вивченням іноземних мов, угорськомовну гімназію. У Солотвині, що на Тячівщині, заснований ліцей для румунів. На базі Ужгородського національного університету відкрита кафедри історії Угорщини та євроінтеграції.

Але все ще є потреба в коштах на розвиток нацменшин. Це питання також можна вирішити, переконаний Олег Гаваші: «Дійсно, що ми б могли закласти фінансування у цілому на національно-культурні товариства. Але тепер є питання розподілу того фінансування, бо із „одного рядка“, якщо закласти кошти, ми потім можемо мати масу проблем: як ті кошти ділити? Чи виходити з кількості національно-культурних товариств, чи від кількості населення, яке є в процентному співвідношенні, й так далі. Тому якщо в цьому будуть пропозиції, то одним рядком можете говорити, щоб ми мали уявлення, над чим працювати».

Самі закарпатці пишаються тим, що живуть у регіоні, де таке національне різнобарв’я. Та водночас вони зазначають, що між представниками різних національностей нерідко виникають конфлікти. Нерідко лідери однієї спільноти працюють окремо від іншої, навіть конкурують.

Тому Олег Гаваші запропонував усі суперечливі питання вирішувати всередині організацій і лише по тому виносити їх на розгляд обласного керівництва.
XS
SM
MD
LG