Насильство в німецьких школах — в усьому винні комп’ютерні ігри?

Нині в Німеччині не бракує повідомлень про насильство в школах. Кілька днів тому 18-річний юнак у вестфальському місті Емсдеттен проніс до школи цілий арсенал зброї і почав стріляти навколо себе. На щастя, смертельних жертв не було, але поранених не бракувало. Врешті-решт хлопець наклав на себе руки, вистріливши собі в голову.

Цей юнак полюбляв грати на комп’ютері в так звані «еґо-шутери», коли зі власної перспективи треба розстрілювати своїх суперників.

У Берліні дванадцятирічний хлопчик накинувся з кулаками на вчительку і проломив їй череп. Вона хотіла розборонити дітей, що влаштували бійку в шкільному дворі.

Останній випадок — анонімний гравець в інтернеті погрозив влаштувати в одній зі шкіл у федеральній землі Баден-Вюртемберґ криваву бійню.

Чи саме ігри винні?

Багато хто пов’язує всі ці інциденти саме з комп’ютерними іграми, які пропагують насильство, і вимагає їхньої заборони. До таких належить і заступник фракції Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів у Бундестазі Вольфґанґ Босбах.

В інтерв’ю Баварському радіо Босбах, зокрема, заявив: «На цю теми ми говоримо вже впродовж тривалого часу. Ми порушували її і на зустрічі земельних міністрів внутрішніх справ, і ще навіть під час коаліційних переговорів. Тепер я вимагаю провести експертизу, чи не суперечитиме заборона певних комп’ютерних ігор конституції. Настав час діяти. Досить дискутувати».

Його підтримав і міністр внутрішніх справ федеральної землі Бранденбурґ Йорґ Шенбом. На думку політика, самоконтроль, до якого вдаються виробники комп’ютерних ігор, судячи з усього, не спрацьовує. У Німеччині на всіх комп’ютерних іграх вказане вікове обмеження, якого мають дотримуватися також торговельні заклади.

Не забороняти, а пояснювати

Ті, хто виступає проти заборони комп’ютерних ігор, вказують на те, що заборона нічого не дасть. Адже нині з інтернету можна завантажити майже будь-яку гру.

Представник партії «Союз-90/Зелені» Фолькер Бекк натомість закликав посилити роз’яснювальну роботу серед дітей та підлітків, розповідаючи їм про доцільність користування комп’ютером, а також уникати того, щоб молоді люди опинялися в ізоляції.

Президент Німецької спілки вчителів Юрґен Крауз переконаний, що й цього замало. В інтерв’ю телеканалові ZDF він зауважив: «У нас у Німеччині і взагалі на Заході загальносуспільною проблемою є те, що люди не вміють прислуховуватися одне до одного. Ми просто не помічаємо одне одного. Тому деякі сигнали, які мали б викликати занепокоєння, залишаються непоміченими. У цьому винна і родина, і однолітки, а можливо, також і правоохоронці. На проблему насильства серед школярів слід дивитися ширше, і не можна всю вину списувати на когось одного. Це невірно».

Крауз виступив також проти запровадження в школах посилених заходів безпеки — наприклад, встановлення величезної кількості камер відеоспостереження та металодетекторів. Адже, каже він, така атмосфера нагадуватиме радше в’язницю, а не школу.