Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 23:46

Той, хто подолав «межі заказані»… У Дніпропетровську вперше відбулися літературні читання, присвячені Іванові Багряному.


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 12 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) — Перші у Дніпропетровську літературні читання, присвячені творчості українського письменника Івана Багряного і його сторічному ювілеєві, організували викладачі та студенти місцевого Національного університету. В університетській бібліотеці розгорнули виставку книжок письменника і монографій про нього «Той, хто подолав „межі заказані“», а студенти-філологи підготували літературно-мистецьку композицію за мотивами творчого доробку Івана Багряного.

Іван Багряний (1906 - 1963).
Із творами Івана Багряного більшість університетських викладачів познайомились на початку 1990-х — саме тоді письменника реабілітували й повернули читацькому загалові.

Наталя Олійник, завідувачка кафедри української літератури Дніпропетровського національного університету, зараховує себе до викладачів «середнього» покоління. У студентські та аспірантські роки, каже вона, чули тільки ім’я Івана Багряного: «Ні студенткою, ні аспіранткою я не торкалась його творчості, тому що Багряного в нас не було, не було книг. Ми знали, що є письменник, якого не треба читати».

Наразі у Дніпропетровську книжок Багряного теж не багато. Приміром, у бібліотеці університету навіть найвизначніші романи — «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» — в одному чи двох примірниках. Викладачам та студентам доводиться користуватись виданнями, які адресовані школярам.

Професор Нінель Заверталюк, яка викладає літературу понад сорок років, переконана: цікавість нинішніх студентів до творчості заборонених за радянських часів письменників була б більшою, якби не брак літератури.

Пані Заверталюк згадує середину сімдесятих, коли вона переступила поріг університету як викладач. Говорити про твори, на які було накладене офіційне «табу», могла тільки серед колег, та й то — з пересторогами, каже вона: «У мене наприклад, був Винниченко, Хвильовий, мені подарували старі вчителі мої. Але про це вести мову я не могла. Я могла не кричати „Це вороже!“, могла сказати, що це був письменник талановитий, але нічого більше».

Поет і викладач Віктор Корж почув поезії Багряного ще на початку 1970-х — від товариша, Миколи Вінграновського. Вірші вразили, каже він, демократичністю письма і фактурністю.

Сам Віктор Корж присвятив Багряному кілька своїх поезій. Одна з них — до сторіччя, «Багряний вік». На неї надихнула, пригадує Корж, книга Багряного «Золотий бумеранг»: «Я прочитав і так зашкодував, що він у юності не прийшов. Уже в душі було стільки ідеологічного намулу… Поезія „Багряний вік“ присвячена сторіччю безпосередньо. Закінчується вона так:

Поле житейське безмежне перейти нелегко, Та „межі заказані“ подолав Іван Багряний».


Іван Багряний (справжнє прізвище — Лозов’ягін) народився у жовтні 1906 року на Сумщині, у 1920-х надрукував свої перші поетичні твори, 1932-го був заарештований і ув’язнений «за український ухил». Пройшов камеру смертників і вижив.

У часи війни був активістом українського підпілля, 1944-го написав один із найталановитіших своїх творів — «Тигролови» — про тоталітаризм. Роман майже одразу видрукували за кордоном, в Україні він побачив світ тільки за півстоліття.
XS
SM
MD
LG