Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:01

Французька письменниця Паскаль Роз у Києві.


Тарас Марусик Київ, 5 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) — У Києві побувала французька письменниця, лауреат найвищої літературної премії Франції, Ґонкурівської, Паскаль Роз. Це її перша зустріч з Україною. Виступ у Французькому культурному центрі столиці України був присвячений генеалогії літературного творчости, зокрема, тому, як вона входила у французьку літературу і хто на неї справив найбільший вплив.

Паскаль Роз
Обкладинка роману “Винищувач Нуль”
(© RadioSvoboda.Ua)
Перші проби пера в Паскаль Роз були в дитинстві, але вона тоді зрозуміла, що не зможе так добре писати, як її улюблені письменники. І вона подалася, як потім виявиться, тимчасово, в театр.

Говорить Паскаль Роз: “Я думаю, що наді мною був Бог і Він був до мене прихильним, тому що режисер попросив мене зіграти роль у п’єсі Марґеріт Дюрас”.

Марґеріт Дюрас – це одна з найвідоміших французьких письменниць XX століття. В той момент Паскаль Роз жодного твору її не читала і про її існування нічого не знала: “Коли я прочитала Марґеріт Дюрас, це було, можливо, найважливішою подією в моєму житті. Я тоді сказала собі (навіть зараз пригадую точно ті слова): “Якщо можна так писати літературні твори, я також можу написати”. І таким чином Марґеріт Дюрас відчинила для мене двері, через які я занурилася в літературу”.

Паскаль Роз одержала Ґонкурівську премію за перший роман “Винищувач Нуль”. Крім цієї книжки, вона видала “Літній лист”, присвячений російському письменникові Льву Толстому, і роман “Червона вода” – про часи війни Франції в Індокитаї.

Відповідаючи на моє запитання, кого з українських письменників вона знає, Паскаль Роз сказала: “На жаль, лише класиків, тобто Гоголя (я думаю, що він – українець) і Булгакова”.

А ще я поцікавився у французької письменниці, чи може вона жити з літературної творчости: “Коли я одержала Ґонкурівську премію, то продала багато книжок і заробила багато грошей. Але це було 10 років тому. Тепер мої книжки купують менше, тому я зобов’язана займатися ще чимось, але щоб це залишало мені час на творчість. Отож, я проводжу літературні майстер-класи чи зустрічі – такі, як з вами, чи з учнями французьких шкіл. Я відвідую також в’язниці. Це зараз непогано розвивається у Франції, і я цим багато займаюсь. Я також читаю лекції і трохи займаюся журналістикою”.
XS
SM
MD
LG