Остаточне рішення щодо приєднання нових країн — членів ЄС до шенґенського простору ухвалять восени наступного року на зустрічі міністрів внутрішніх справ Євросоюзу, повідомила Ілзе Петерсоне. Це відбудеться після того, як країни «нової Європи» впровадять шенґенську комп’ютерну інформаційну систему безпеки і пройдуть повторну перевірку своєї готовності приєднання до шенґенської угоди.
За словами представниці МВС Латвії, передбачається, що контроль на сухопутних та морських кордонах між цими країнами скасують у самому кінці 2007 року, а внутрішній контроль в аеропортах — у березні 2008-го.
«У той момент, коли скасують перший прикордонний контроль на сухопутних кордонах, уже тоді громадяни України, в’їжджаючи в нашу державу, далі по шенґенській території зможуть пересуватися без додаткової візи в іншу шенґенську країну», — зазначила Ілзе Петерсоне.
Росія не стане на перешкоді
За винятком впровадження необхідної інфраструктури в аеропорту «Рига», Латвія виконала зобов’язання, необхідні для приєднання до шенґенського простору. Поки що також не підписано угоду про кордон між Латвією та Росією, однак це не стане перепоною на шляху приєднання, зазначила заступник держсекретаря міністерства внутрішніх справ Латвії.
«Наявність чи відсутність угоди з Росією про кордон не є передумовою для вступу чи невступу Латвії до шенґенської зони, оскільки контроль на кордоні здійснюється, і це головне. Це те, що цікавить ЄС, — щоб ми як зовнішній кордон Євросоюзу були достатньо сильними», — сказала Ілзе Петерсоне
Комусь додасться свободи, комусь — роботи
Від приєднання Латвії до шенґенського простору виграють у першу чергу мобільні особи та підприємці, яким у справах бізнесу доводиться багато пересуватися країнами Євросоюзу. Однак розширення шенґенської зони може відкрити доступ до Латвії небажаним особам, тому в цій сфері додаткова робота припадатиме на поліцейські структури.
«Це питання ми декілька років обговорюємо в нашому суспільстві. Які ж плюси та мінуси для людей, які, зокрема, живуть в селі — ну що їм цей „шенґен“? І в той же час чи не буде це обертатись якимись проблемами? Головним чином переваги „шенґену“ відчуватимуть особи, які пересуваються, подорожують або працюють за кордоном. У той же час існує питання про те, чи не активізуються представники організованої злочинності, небажані особи, які також зможуть вільно пересуватися. Це стане новим аспектом, який з’явиться в роботі наших правоохоронних органів, — правове співробітництво, головним чином безпосереднє поліцейське співробітництво на рівні експертів, на рівні аналізу ризику та обміну інформації», — зазначила Ілзе Петерсоне.
Латвійські прикордонники і сьогодні надають активну допомогу українським колегам на українсько-молдовському кордоні. І тому, за словами пані Петерсоне, коли постане питання щодо передачі латвійського досвіду Україні в плані приєднання до шенґенської зони, Латвія обов’язково поділиться ним із українською стороною.
За словами представниці МВС Латвії, передбачається, що контроль на сухопутних та морських кордонах між цими країнами скасують у самому кінці 2007 року, а внутрішній контроль в аеропортах — у березні 2008-го.
«У той момент, коли скасують перший прикордонний контроль на сухопутних кордонах, уже тоді громадяни України, в’їжджаючи в нашу державу, далі по шенґенській території зможуть пересуватися без додаткової візи в іншу шенґенську країну», — зазначила Ілзе Петерсоне.
Росія не стане на перешкоді
За винятком впровадження необхідної інфраструктури в аеропорту «Рига», Латвія виконала зобов’язання, необхідні для приєднання до шенґенського простору. Поки що також не підписано угоду про кордон між Латвією та Росією, однак це не стане перепоною на шляху приєднання, зазначила заступник держсекретаря міністерства внутрішніх справ Латвії.
«Наявність чи відсутність угоди з Росією про кордон не є передумовою для вступу чи невступу Латвії до шенґенської зони, оскільки контроль на кордоні здійснюється, і це головне. Це те, що цікавить ЄС, — щоб ми як зовнішній кордон Євросоюзу були достатньо сильними», — сказала Ілзе Петерсоне
Комусь додасться свободи, комусь — роботи
Від приєднання Латвії до шенґенського простору виграють у першу чергу мобільні особи та підприємці, яким у справах бізнесу доводиться багато пересуватися країнами Євросоюзу. Однак розширення шенґенської зони може відкрити доступ до Латвії небажаним особам, тому в цій сфері додаткова робота припадатиме на поліцейські структури.
«Це питання ми декілька років обговорюємо в нашому суспільстві. Які ж плюси та мінуси для людей, які, зокрема, живуть в селі — ну що їм цей „шенґен“? І в той же час чи не буде це обертатись якимись проблемами? Головним чином переваги „шенґену“ відчуватимуть особи, які пересуваються, подорожують або працюють за кордоном. У той же час існує питання про те, чи не активізуються представники організованої злочинності, небажані особи, які також зможуть вільно пересуватися. Це стане новим аспектом, який з’явиться в роботі наших правоохоронних органів, — правове співробітництво, головним чином безпосереднє поліцейське співробітництво на рівні експертів, на рівні аналізу ризику та обміну інформації», — зазначила Ілзе Петерсоне.
Латвійські прикордонники і сьогодні надають активну допомогу українським колегам на українсько-молдовському кордоні. І тому, за словами пані Петерсоне, коли постане питання щодо передачі латвійського досвіду Україні в плані приєднання до шенґенської зони, Латвія обов’язково поділиться ним із українською стороною.