Гості Свободи: народні депутати України Ксенія Ляпіна (фракція “Наша Україна”) та Дмитро Святаш (“Партія регіонів”).
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Галина Трохова: Це повторилося знову. Народні депутати знову проголосували за Державний бюджет на
наступний рік. Секретаріат знову закликав Віктора Ющенка ветувати закон. Коаліція знову наполягає, що документ досконалий. Опозиція знову пропонує свій варіант: не підписувати.
Отже, може скластися враження, що Президент і коаліція, а з нею уряд і більшість у парламенті сваряться, можливо, не на тему бюджету, а на тему перерозподілу повноважень і перерозподілу відповідальності. Ксенія Ляпіна: Я думаю, що насправді дискусія навколо закону про бюджет не має жодного відношення до дискусії навколо повноважень Президента і Кабміну.
Насправді позиція Президента в бюджетному процесі була дуже послідовною. Хочу сказати, що теза на рахунок того, що Президента весь час штовхають на якісь дії, то це дійсно так. І штовхає саме кризова коаліція через те, що вони дійсно не хочуть відповідати за власні непрофесійні дії.
Але я хочу підкреслити, що я переконана, що Віктор Ющенко здатен брати на себе відповідальність, а не ховати голову у пісок від реалій життя. Це відповідь на тезу, що якщо його не підписувати, то “якось саме розсосеться”. Не розсосеться! Тут треба займати послідовну позицію.
Ми будемо звертатися до Президента. До речі, хочу сказати, що опозиція у вигляді “НУ” чітку свою позицію має з цього приводу, що ми будемо звертатися до Президента з пропозицією знову накласти вето і все ж таки докласти всіх зусиль для того, щоб врахувати ключове, головне зауваження Президента – це рівень соціальних стандартів.
- Пане Святаш, неврахування позиції Президента у новій версії Держбюджету - це що: подарунок на святого Миколая чи це демонстрація політичних м’язів коаліції?
Дмитро Святаш: Я так слухаю всю дискусію навколо забезпечення соціального рівня населення...
Знаєте, шкода, що Президент не запропонував прожитковий мінімум десь 5-6 тисяч гривень. Бо якщо б він запропонував 5-6 тисяч чи 10 тисяч гривень і чітко дотримувався цієї позиції, що 10 тисяч – це краще, аніж 5 тисяч, а 5 тисяч – це краще, аніж 2тисячі, а 2 тисячі – це краще, аніж 400...
- Але можна запропонувати прожитковий мінімум 50 гривень.
Дмитро Святаш: А можна гривню.
- Можна.
Дмитро Святаш: Тобто, має бути якесь... що можливо, а що неможливо, що відповідає можливості забезпечити доходами, а що не відповідає.
Кабмін прорахував всі можливості, виходячи з позиції розвитку економіки України, з позиції дефіциту, який запропонований. Я хочу нагадати, що цей бюджет не є бездефіцитним, це дефіцитний бюджет. Треба десь шукати джерела покриття цього дефіциту. Якщо ми піднімемо прожитковий мінімум до рівня, який пропонує Президент, скажімо так, мультиплікатори потягнуть за собою підвищення всіх видатків по всіх інших джерелах.
Тобто, ви знаєте, ми запропонували компромісну пропозицію Президенту зараз, тобто кожен час, коли Президент вносить свої пропозиції, ми пропонуємо компромісні контраверсії. Зараз запропонували у перехідних положеннях...
Я хочу нагади всім і в першу чергу слухачам, що Держбюджет – це не Біблія. ВРУ може змінити його...
- Я думаю, що це кожен українець вже знає.
Пане Святаш, я не є економістом. І в мене як в простої українки виникає запитання, якщо в головному фінансовому документі на наступний рік закладається економічне зростання, чи маю право я, чи мають право інші українці пропорційно відчувати це на своєму гаманці?
Дмитро Святаш: Справа в тому, що економічне зростання йде трохи експресивно. Тобто, є така післядія: якщо сьогодні ми заклали засади щодо економічного зростання, то ви це на собі відчуєте не сьогодні, але наступного року, через якийсь період.
Але ми маємо сьогодні закласти тренд розвитку української економіки. Тобто кошти, які йдуть на виконання певних програм сьогодні, то це, скажімо так, цей фундамент, який закладе підвищення добробуту українських громадян наступними роками.
Це є унікальний шанс, бо, знаєте, кожний політик хоче, думаю, що щиро хоче, щоб громадяни його держави жили краще. Але де тут популізм, а де тут справді прагматичний підхід до розвитку власної держави, то це можна дивитися по реальних...
Ксенія Ляпіна: Я пропоную дивитися на те, де популізм, а де насправді розрахунки.
Хочу звернути увагу, що не зважаючи на відверту брехню з боку уряду з приводу того, що Секретаріат Президента не надав розрахунків, не брав участь в доопрацюванні бюджету, насправді це було зовсім навпаки.
Ще в суботу (до речі, на сайтах всі можуть ознайомитися з цією запискою, в якій викладені всі розрахунки) Секретаріат Президента надав економічно обґрунтовані розрахунки, яким чином, скільки вартує і звідки взяти джерела погашення.
На сьогоднішній день там залишилося лишень 837 мільйонів. Це та сума, яка має бути досягнута за рахунок скорочення певних не першочергових податків. Все інше має джерела покриття.
Що ж це за не першочергові видатки, які варто скасувати заради задоволення якраз соціальних потреб найменш захищеного населення? Наприклад, 100 мільйонів на комп’ютеризацію Мінфіну. Чи то вони на рахівниці рахують...? Дивлячись на бюджет, думаю, що на рахівниці.
Дмитро Святаш: А 85 мільйонів на “Мистецький Арсенал”?
Ксенія Ляпіна: Можливо, це також варто. Я ж не знаю. Можливо, це також не першочергові.
Ксенія Ляпіна, Дмитро Святаш
Даруйте, а 250 мільйонів на аеропорти. І таке інше. Є джерела. Іншими словами...
Дмитро Святаш: Якщо хочете, я про аеропорти хочу...
Ксенія Ляпіна: Ця дискусія насправді мала б вестися не тут. Ця дискусія мала вестися у Бюджетному комітеті...
- А чому ви починаєте зараз?
Ксенія Ляпіна: Скажу відразу, бо якраз правляча кризова коаліція відкинула цю дискусію...
Дмитро Святаш: Антикризова. Вона так називається.
Ксенія Ляпіна: Я замість того, щоб вживати “так звана антикризова”, я вживаю так, як я вважаю: кризова коаліція.
Дмитро Святаш: Ну добре.
Ксенія Ляпіна: Так от, кризова коаліція відкинула цю ідею. Чому? Тому, що немає бажання змінювати бюджет саме в частині цих не першочергових видатків, бо це якраз і є гаманець, це є гаманець для “дєрєбану”.
Власне кажучи, уряд постав перед дилемою: або врахувати відповідні соціальні рівні, підвищити і відмовитися від “дєрєбану”, або продовжити “дєрєбан”, закласти собі трошки тут на “дєрєбан” певного поля і не враховувати соціальні зауваження. От це справжня дилема!
Дмитро Святаш: Пані Ксенія, навела дуже цікавий приклад стосовно аеропортів.
Україна - це транзитна держава. Якщо ми сьогодні не будемо закладати кошти на розвиток нашої транспортної складової в нашій економіці, то ми післязавтра втратимо ці виклики, які сьогодні існують, економічні європейські. Тому ці кошти, наприклад, з моєї точки зору, корисніші, ніж 75 мільйонів, які на вимогу Президента заклали на ремонт Батурина (це від Секретаріату Президента йшло), 80 чи 70 мільйонів, які на вимогу Секретаріату Президента заклали на “Мистецький Арсенал”, і тощо.
Ксенія Ляпіна: Можна я ще прокоментую?
Дмитро Святаш: Ми зараз будемо цей пінг-понг грати з Вами дуже довго!
Ксенія Ляпіна: Тому, що я хочу нагадати, що у нас ще є приватні інвестори, які з задоволенням проінвестують будівництво і реконструкцію аеропортів. Але комусь дуже не хочеться їх туди пускати!
Дмитро Святаш: Дуже хочу знову нагадати, що все, що стосується аеропортів, то це так. Але для кожної держави аеропорт є з двох складових: аеродром – це стратегічний...
- Ми відхиляємося від нашої основної теми.
Дмитро Святаш: Але я хочу нагадати, що ані пані Ксенія, ані я не є членами Бюджетного комітету.
Ксенія Ляпіна: На жаль.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Галина Трохова: Це повторилося знову. Народні депутати знову проголосували за Державний бюджет на
Отже, може скластися враження, що Президент і коаліція, а з нею уряд і більшість у парламенті сваряться, можливо, не на тему бюджету, а на тему перерозподілу повноважень і перерозподілу відповідальності. Ксенія Ляпіна: Я думаю, що насправді дискусія навколо закону про бюджет не має жодного відношення до дискусії навколо повноважень Президента і Кабміну.
Насправді позиція Президента в бюджетному процесі була дуже послідовною. Хочу сказати, що теза на рахунок того, що Президента весь час штовхають на якісь дії, то це дійсно так. І штовхає саме кризова коаліція через те, що вони дійсно не хочуть відповідати за власні непрофесійні дії.
Але я хочу підкреслити, що я переконана, що Віктор Ющенко здатен брати на себе відповідальність, а не ховати голову у пісок від реалій життя. Це відповідь на тезу, що якщо його не підписувати, то “якось саме розсосеться”. Не розсосеться! Тут треба займати послідовну позицію.
Ми будемо звертатися до Президента. До речі, хочу сказати, що опозиція у вигляді “НУ” чітку свою позицію має з цього приводу, що ми будемо звертатися до Президента з пропозицією знову накласти вето і все ж таки докласти всіх зусиль для того, щоб врахувати ключове, головне зауваження Президента – це рівень соціальних стандартів.
- Пане Святаш, неврахування позиції Президента у новій версії Держбюджету - це що: подарунок на святого Миколая чи це демонстрація політичних м’язів коаліції?
Дмитро Святаш: Я так слухаю всю дискусію навколо забезпечення соціального рівня населення...
Знаєте, шкода, що Президент не запропонував прожитковий мінімум десь 5-6 тисяч гривень. Бо якщо б він запропонував 5-6 тисяч чи 10 тисяч гривень і чітко дотримувався цієї позиції, що 10 тисяч – це краще, аніж 5 тисяч, а 5 тисяч – це краще, аніж 2тисячі, а 2 тисячі – це краще, аніж 400...
- Але можна запропонувати прожитковий мінімум 50 гривень.
Дмитро Святаш: А можна гривню.
- Можна.
Дмитро Святаш: Тобто, має бути якесь... що можливо, а що неможливо, що відповідає можливості забезпечити доходами, а що не відповідає.
Кабмін прорахував всі можливості, виходячи з позиції розвитку економіки України, з позиції дефіциту, який запропонований. Я хочу нагадати, що цей бюджет не є бездефіцитним, це дефіцитний бюджет. Треба десь шукати джерела покриття цього дефіциту. Якщо ми піднімемо прожитковий мінімум до рівня, який пропонує Президент, скажімо так, мультиплікатори потягнуть за собою підвищення всіх видатків по всіх інших джерелах.
Тобто, ви знаєте, ми запропонували компромісну пропозицію Президенту зараз, тобто кожен час, коли Президент вносить свої пропозиції, ми пропонуємо компромісні контраверсії. Зараз запропонували у перехідних положеннях...
Я хочу нагади всім і в першу чергу слухачам, що Держбюджет – це не Біблія. ВРУ може змінити його...
- Я думаю, що це кожен українець вже знає.
Пане Святаш, я не є економістом. І в мене як в простої українки виникає запитання, якщо в головному фінансовому документі на наступний рік закладається економічне зростання, чи маю право я, чи мають право інші українці пропорційно відчувати це на своєму гаманці?
Дмитро Святаш: Справа в тому, що економічне зростання йде трохи експресивно. Тобто, є така післядія: якщо сьогодні ми заклали засади щодо економічного зростання, то ви це на собі відчуєте не сьогодні, але наступного року, через якийсь період.
Але ми маємо сьогодні закласти тренд розвитку української економіки. Тобто кошти, які йдуть на виконання певних програм сьогодні, то це, скажімо так, цей фундамент, який закладе підвищення добробуту українських громадян наступними роками.
Це є унікальний шанс, бо, знаєте, кожний політик хоче, думаю, що щиро хоче, щоб громадяни його держави жили краще. Але де тут популізм, а де тут справді прагматичний підхід до розвитку власної держави, то це можна дивитися по реальних...
Ксенія Ляпіна: Я пропоную дивитися на те, де популізм, а де насправді розрахунки.
Хочу звернути увагу, що не зважаючи на відверту брехню з боку уряду з приводу того, що Секретаріат Президента не надав розрахунків, не брав участь в доопрацюванні бюджету, насправді це було зовсім навпаки.
Ще в суботу (до речі, на сайтах всі можуть ознайомитися з цією запискою, в якій викладені всі розрахунки) Секретаріат Президента надав економічно обґрунтовані розрахунки, яким чином, скільки вартує і звідки взяти джерела погашення.
На сьогоднішній день там залишилося лишень 837 мільйонів. Це та сума, яка має бути досягнута за рахунок скорочення певних не першочергових податків. Все інше має джерела покриття.
Що ж це за не першочергові видатки, які варто скасувати заради задоволення якраз соціальних потреб найменш захищеного населення? Наприклад, 100 мільйонів на комп’ютеризацію Мінфіну. Чи то вони на рахівниці рахують...? Дивлячись на бюджет, думаю, що на рахівниці.
Дмитро Святаш: А 85 мільйонів на “Мистецький Арсенал”?
Ксенія Ляпіна: Можливо, це також варто. Я ж не знаю. Можливо, це також не першочергові.
Ксенія Ляпіна, Дмитро СвяташДмитро Святаш: Якщо хочете, я про аеропорти хочу...
Ксенія Ляпіна: Ця дискусія насправді мала б вестися не тут. Ця дискусія мала вестися у Бюджетному комітеті...
- А чому ви починаєте зараз?
Ксенія Ляпіна: Скажу відразу, бо якраз правляча кризова коаліція відкинула цю дискусію...
Дмитро Святаш: Антикризова. Вона так називається.
Ксенія Ляпіна: Я замість того, щоб вживати “так звана антикризова”, я вживаю так, як я вважаю: кризова коаліція.
Дмитро Святаш: Ну добре.
Ксенія Ляпіна: Так от, кризова коаліція відкинула цю ідею. Чому? Тому, що немає бажання змінювати бюджет саме в частині цих не першочергових видатків, бо це якраз і є гаманець, це є гаманець для “дєрєбану”.
Власне кажучи, уряд постав перед дилемою: або врахувати відповідні соціальні рівні, підвищити і відмовитися від “дєрєбану”, або продовжити “дєрєбан”, закласти собі трошки тут на “дєрєбан” певного поля і не враховувати соціальні зауваження. От це справжня дилема!
Дмитро Святаш: Пані Ксенія, навела дуже цікавий приклад стосовно аеропортів.
Україна - це транзитна держава. Якщо ми сьогодні не будемо закладати кошти на розвиток нашої транспортної складової в нашій економіці, то ми післязавтра втратимо ці виклики, які сьогодні існують, економічні європейські. Тому ці кошти, наприклад, з моєї точки зору, корисніші, ніж 75 мільйонів, які на вимогу Президента заклали на ремонт Батурина (це від Секретаріату Президента йшло), 80 чи 70 мільйонів, які на вимогу Секретаріату Президента заклали на “Мистецький Арсенал”, і тощо.
Ксенія Ляпіна: Можна я ще прокоментую?
Дмитро Святаш: Ми зараз будемо цей пінг-понг грати з Вами дуже довго!
Ксенія Ляпіна: Тому, що я хочу нагадати, що у нас ще є приватні інвестори, які з задоволенням проінвестують будівництво і реконструкцію аеропортів. Але комусь дуже не хочеться їх туди пускати!
Дмитро Святаш: Дуже хочу знову нагадати, що все, що стосується аеропортів, то це так. Але для кожної держави аеропорт є з двох складових: аеродром – це стратегічний...
- Ми відхиляємося від нашої основної теми.
Дмитро Святаш: Але я хочу нагадати, що ані пані Ксенія, ані я не є членами Бюджетного комітету.
Ксенія Ляпіна: На жаль.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
