Р.С.: Пані Наталю, скажіть, будь-ласка, де Ваша крамниця?
У дуже мальовничому українському селі Шишаки, Полтавської області.
Р.С.: Скільки найменувань книг у Вашій книгарні?
Не можу сказати, бо дуже багато. Я постійно відвідую всі книжкові форуми, що відбуваються в країні. Асортимент української книги надзвичайно великий.
Р.С.: Це прибуткова справа – реалізація українських книжок?
Цим повинна займатися людина, яка закохана в книгу, яка вболіває за справу. Таке поєднання дає успіх. Українську книгу потрібно презентувати. Запрошувати українських авторів, іти до читача.
Р.С.: Яким чином Ви це робите?
Постійно після відвідування виставки я йду до читачів і презентую книжкові новинки. Іду в школи, ПТУ, пишу про це в газету. Це і породжує попит.
Р.С.: Як сприймаються такі презентації?
Я не випадково почала проводити такі зустрічі з навчальних закладів. У нас діти, особливо підлітки, для них української книги надзвичайно мало. А в наш час науково-технічної революції діти стали читати мало. І я навмисно пішла в навчальні заклади, щоб дітей познайомити з цією книгою. Що є книги, які для них пишуть. І була вражена успіхом такої зустрічі. Діти цікавилися, приходили до мене в крамницю, купували книги і запрошували ще на такі зустрічі. Вони б хотіли у себе бачити письменників, які б презентували свої книги. Письменникам потрібно іти в народ.
Р.С.: Які автори українські користуються найбільшим попитом у Вашій книгарні?
Сергій Жадан, Юрко Покальчук, Світлана Поваляєва, Юрко Андрухович – питають його останній переклад американської прози шістдесятих років. Бо пройшла реклама через пресу, потрібно більше рекламувати українську книгу.
У дуже мальовничому українському селі Шишаки, Полтавської області.
Р.С.: Скільки найменувань книг у Вашій книгарні?
Не можу сказати, бо дуже багато. Я постійно відвідую всі книжкові форуми, що відбуваються в країні. Асортимент української книги надзвичайно великий.
Р.С.: Це прибуткова справа – реалізація українських книжок?
Цим повинна займатися людина, яка закохана в книгу, яка вболіває за справу. Таке поєднання дає успіх. Українську книгу потрібно презентувати. Запрошувати українських авторів, іти до читача.
Р.С.: Яким чином Ви це робите?
Постійно після відвідування виставки я йду до читачів і презентую книжкові новинки. Іду в школи, ПТУ, пишу про це в газету. Це і породжує попит.
Р.С.: Як сприймаються такі презентації?
Я не випадково почала проводити такі зустрічі з навчальних закладів. У нас діти, особливо підлітки, для них української книги надзвичайно мало. А в наш час науково-технічної революції діти стали читати мало. І я навмисно пішла в навчальні заклади, щоб дітей познайомити з цією книгою. Що є книги, які для них пишуть. І була вражена успіхом такої зустрічі. Діти цікавилися, приходили до мене в крамницю, купували книги і запрошували ще на такі зустрічі. Вони б хотіли у себе бачити письменників, які б презентували свої книги. Письменникам потрібно іти в народ.
Р.С.: Які автори українські користуються найбільшим попитом у Вашій книгарні?
Сергій Жадан, Юрко Покальчук, Світлана Поваляєва, Юрко Андрухович – питають його останній переклад американської прози шістдесятих років. Бо пройшла реклама через пресу, потрібно більше рекламувати українську книгу.