Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:52

Чи є місце для України в НАТО після Ризького саміту?


Богдана Костюк Слухати: Київ, 20 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Глобалізація, поширення міжнародного тероризму, енергетичні та інформаційні війни – всі ці фактори ризику змушують організації з безпеки реагувати і змінювати свої стратегії розвитку та діяльності. Лідери держав – членів НАТО на саміті у Ризі домовилися розпочати так звану “внутрішню перебудову Альянсу” відповідно до вимог сьогодення. Яке місце посідатиме Україна у системі європейської безпеки і чи має шанс долучитися до Північно-Атлантичного альянсу? Відповіді на ці питання шукали учасники міжнародної конференції «НАТО після Риги».

Один з антиНАТОвських плакатів від Блоку Наталії Вітренко.
Україна не повинна обирати між існуючими структурами транс-європейської співпраці, а має інтегруватись у них – заявив на початку конференції президент Центру трансатлантичних та європейських студій Олексій Коломієць. Він та його колега з Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважають, що необхідно виробити рекомендації, які сприяли б зміцненню відносин України з її союзниками у рамках існуючих структур безпеки та оборони, у першу чергу – з НАТО.

«Коли Україна продемонструє готовність – двері НАТО будуть відкриті перед нею»

Про співпрацю і перспективи членства України в Альянсі розповів і Посол США в Україні Уільям Тейлор: «Президент США Джордж Буш у Ризі підтвердив: коли Україна продемонструє готовність – двері НАТО будуть відкриті перед нею. Але країни-члени Альянсу розуміють і позицію нинішнього українського уряду, озвучені прем‘єром Віктором Януковичем: Україні потрібен час, щоб ознайомити своїх громадян з діяльністю та стандартами НАТО, які перспективи матиме Україна після вступу до Альянсу, тощо. Я вважаю це корисним – підготувати громадську думку, розповісти народові, які переваги вступу країни до НАТО».

Шлях Україна до входження у НАТО може сягати 2-4 роки?

Євген Кушнарьов виступає на
антиНАТОвському мітингу у Феодосії.
Травень, 2006.
(© RadioSvoboda.Ua)
Про те, як у практичному вимірі співпрацюватимуть Україна і держави НАТО, враховуючи Ризький саміт, розповів спостерігач саміту Сергій Євтушенко – один із керівників Інституту євроатлантичного співробітництва: «Я дуже радий за Латвію, за країну, яка ще 15 чи 20 років тому була однією з республік СРСР, за те, що вона досягла таких помітних успіхів на міжнародній арені. Принаймні, саме вона захищає інтереси Грузії, простягає руку допомоги Україні; вона захищає демократію у Білорусі. А з іншого боку, було дуже шкода, що з боку України була мінімальна увага до цього саміту. У кулуарах усі говорили про те, що це мав бути саміт України, Україна повинна була фактично отримати запрошення приєднатись до Плану дій щодо членства – і стати на ту дорогу, яка за 2-—4 роки привела б Україну в Альянс. На сьогодні ситуація склалась так, що ці плани залишаються не з’ясованими і незрозумілими. І не тільки для українців, а й для наших колег із-за кордону».

Усередині України досі немає єдності

Справді, всередині України досі немає єдності ні у політикумі, ні у суспільстві стосовно співпраці «Україна – НАТО»: так, парламентська більшість вимагає від Центрвиборчкому звіту щодо збирання підписів за референдум по НАТО, а Президент Віктор Ющенко заявив, що виступає проти референдуму щодо участі України в Альянсі – аж доки вона отримає запрошення до членства в НАТО. А допоки немає єдності між різними гілками влади і у суспільстві, для єврооптимістів НАТО залишається недосяжною мрією, а для євроскептиків – страшилкою.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG