Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:11

Віктор Ясманн: «Комерціалізація російських спецслужб». «Понад 10 тисяч офіцерів КДБ – у «Газпромі».


Людмила Ваннек Слухати: Прага, 20 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Віктор Ясманн – аналітик Радіо Свобода, колишній працівник американської Ради Зовнішньої політики. Сьогодні, у «день чекіста», збіглося оприлюднення його статті про комерціалізацію російських спецслужб. Пан Ясманн – американець, але народжений в українському місті Харкові, тому він погодився говорити українською, яку знав тільки в дитинстві.

Будівля КДБ і монумент Дзержинському на Лубянці (Москва).
Р.С.: Пане Ясман, які факти наштовхнули Вас на цей аналіз про комерціалізацію спецслужб, не тільки ж «день чекіста»?

В.Я.: Це, по-перше, вбивство Литвиненка у Лондоні, і багато спекуляцій, які з''явились у міжнародних засобах масової інформації про статус служб безпеки і про сучасну Росію.

Р.С.: Чи вдалося Вам знайти якісь несподівані факти?

В.Я.: Так. По-перше, треба сказати, що при радянській владі КДБ – це був величезний моноліт, в якому працювало понад 500 тисяч уніформованих офіцерів і мільйони таємних «освідомителів». Але ця організація була під жорстким контролем Комуністичної партії. Можна казати, що статус операцій КДБ на той час регулювали понад п''ять тисяч партійних документів. Це була дисциплінована і мілітаризована організація, яка не могла нічого зробити без відома Комуністичної партії.

Р.С.: Отже, Ви хочете сказати, що в цій організації не було корупції?

В.Я.: Ну, ми маємо таку характеристику, яку дав (а це було у 80-ті роки) академік Андрій Сахаров, коли казав, що це «організація з найменшою корупцією». Я вам дам такий приклад: коли в 78-му році у Лондоні був убитий болгарський дисидент Георгій Марков, він був убитий за наказом Комуністичної партії, це зробив КДБ. Вони надали експертизу болгарської спецслужби державної «сігурності», але це була директива Комуністичної партії. Коли я вперше почув деталі справи Литвиненка, я був схильний думати, що це не таке рідкісне виключення із життя сучасних російських спецслужб.

Р.С.: Чому?

В.Я.: Бо після свого розпуску у 91-му році десятки тисяч колишніх «кадебістів» почали працювати у бізнесі. У Росії не було процесу люстрації, який був у східноєвропейських країнах (у Польщі, у Східній Німеччині, у балтійських країнах). Ми маємо статистику, що зараз понад 80% найвищих урядових посад – в адміністрації президента, в уряді Російської Федерації заповнені офіцерами зовнішньої розвідки Федеральної служби безпеки і Федеральної служби охорони.

Р.С.: Ваша стаття має в своїй назві поняття «комерціалізація»...

В.Я.: Комерціалізація сталася тому, що ті, хто не пішов в уряд, вони пішли в бізнес. Вони заснували власні охоронні бюро або приватні розвідувальні служби. Декотрі з них пішли на службу до олігархів. Фахівці називають це «приватизацією КДБ».

Р.С.: Чи Ви можете навести приклади якісь конкретні?

В.Я.: Так. Найбільша така спецслужба (понад 10 тисяч офіцерів КДБ) – це у «ГАЗПРОМі». Але також, звичайно, є в «ЛУКОЙЛі», навіть в «ЮКОСі» була величезна спецслужба. Але не це страшне! А те, що багато з цих офіцерів також увійшли в таку «сіру зону», зв''язались із організованою злочинністю.

Кілька чільних офіцерів КДБ були вбиті! Наприклад, минулого року убили генерал-полковника КДБ Анатолія Трофімова. Він очолював директорат КДБ. Його убили, коли він пішов у відставку і мав приватне комерційне бюро. У 2004 році отруїли радіоактивною невідомою субстанцією у Санкт-Петербурзі другу особу, пов''язану з органами держбезпеки, Романа Цепньова. Цепньов мав приватне охоронне бюро, і він був першою людиною, яка була охоронцем мера Собчака (Санкт-Петербург) та його заступника Владіміра Путіна. Він був близьким знайомим Путіна. І його також убили на підставі комерційних інтересів. Я наголошую, що його отруїли радіоактивною субстанцією.

І нарешті, у 2003 році, був убитий полковник зовнішньої розвідки Ігор Клімов. Це був персональний протеже Путіна. Він був також убитий із комерційних причин. Відтак, те, що трапилося з Литвиненком, це не така велика рідкість!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG