Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:40

410 років від народження Київського митрополита Петра Могили.


Віталій Пономарьов Київ, 21 грудня 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього дня 410 років тому народився митрополит Петро Могила. Як реформатора Київського православ’я, прилученого до лику святих, його вшановують 15 автокефальних православних церков. Натомість справжнім пам’ятником Могилі як реформатору освіти стала заснована ним Києво-Могилянська академія.


(radiosvoboda.Ua)
Петро Могила був сином господаря Молдови і Волощини князя Симеона та угорської княжни Марґарет. Він навчався у Львівській братській школі, паризькому коледжі Ля Флеш і Сорбонні, у складі польського війська бився проти турків під Цецорою та Хотином. Двадцяти восьми років Могила прийняв чернечий постриг, був обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, а пізніше – митрополитом Київським.

Він заснував при Лаврі школу, потім об’єднав її зі школою Київського Братства в Колегіум і там запровадив навчання за західноєвропейськими зразками: «Я, Петро Могила, милістю Божою архімандрит Київський Печерський, за ласкою і поміччю Божою і за власною моєю волею умислив фундувати школи, щоб молодь у побожності, у звичаях добрих, у науках вільних навчена була на користь і втіху православного роду».

Могила видав «Катехізис», який уже 366 років є Символом віри православного світу, а укладений ним «Требник Петра Могили» є основою православного богослужіння.

Митрополит власним коштом відновив у Києві Софійський собор, Видубицький монастир, храм Спаса на Берестові, Десятинну та Трисвятительську церкви. «Я дав обітницю Богу моєму – усе моє майно, успадковане від батьків, і все, що б не залишалося тут від прибутків, отримуваних з доручених мені святих місць, з маєтків, на те призначених, спрямовувати почасти на відновлення зруйнованих храмів Божих, від яких залишалися плачевні руїни, почасти на заснування шкіл у Києві».

Наприкінці свого життя Петро Могила виступив з ідеєю об’єднання православної та уніатської церков в єдиному Київському патріархаті. Він помер п’ятдесятилітнім, «слізно благаючи» виконавців свого заповіту берегти його єдине надбання – Колегіум, який згодом став Києво-Могилянською академією. А про те, як сприймали митрополита сучасники, промовляє ця епітафія:

«Цей ось владика в покорі держав за життя всіх русинів, Зараз могила сумна й небо тримають його. Тіло Могили – в могилі, душа ж десь у небі літає. Світ же і тут, і отам буде йому замалий».
XS
SM
MD
LG