Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:19

У Латвії Ziemas svetki (Зимові свята).


Людмила Пилип Слухати: Рига, 21 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Із давніх часів латвійці відзначали свято зимового сонцестояння – час, коли ніч найдовша, а день найкоротший. Називалось воно – Ziemas svetki (Зимові свята). В сучасній Латвії це свято, яке відзначають 24-25 грудня, поєднало в собі християнські та народні традиції, але назва залишилась та ж сама.

Латвійці католицького та протестантського віросповідання обов’язково йдуть до церкви і відзначають Різдво Христове, але водночас під час святкування дотримуються традицій своїх пращурів, оскільки для кожного з них зимове сонцестояння – це свято перемоги світла над темрявою. Вважається, що від того як людина відзначить Зимові свята, залежить її добробут у наступному році.

Зимовим святам в Латвії передує Адвент і майже в кожній квартирі, хаті, офісі чи крамниці можна побачити його символ – круглий вінок із гілок ялинки, в який вплетені свічки. Коло вінка – нагадує про Бога, зелений колір – розповідає про надію відродження і вічного життя, а свічки – символізують божественне сяйво та період очікування. Кожного тижня запалюють по одній свічці і так до Різдва.

Про те, що означає Адвент для латвійців, розповів працівник Латвійської академічної бібліотеки Сармата Дзілне: «Це час віри, сподівань та роздумів. Час, коли ми пробачаємо всім, хто нас образив, а також самі просимо вибачення. Згадуємо, що було доброго у році, що минає і вшановуємо рідних, яких з нами вже немає».

На Святий вечір збираються у найстаршого з родини

У Латвії Різдво — це сімейне свято і на Святий вечір прийнято збиратися в оселі старшого з родини. До свята готуються заздалегідь, готують смачні страви, прикрашають хату. Особливо популярними є традиційні прикраси із соломи та очерету, нанизані на бавовняні нитки і, безумовно, картопляні Сонечка з промінчиками із соломи. Але особливу увагу приділяють святковому столу, адже кожна страва має символічне значення.

Про деякі подробиці розповів Сарміте Дзілна: «За час святкової вечері їдять 9 разів, щоб наступний рік був багатим та щасливим. На столі обов’язково має бути чорний горох та боби, які слід усі з’їсти, щоб у наступному році не було сліз у хаті, а були гроші. Також мають бути свиняче рильце, сир, пиво, а також піпаркукас – спеціальне різдвяне печиво з різними приправами, в основному з перцем».

По домівках ходять «ряджені», вітаючи із Різдвом

Різдво в Латвії – час святкових костюмованих гулянь, учасники яких називають по-різному – «рядженими» або «циганами». І сьогодні молодь під час Зимових свят полюбляє одягнутися незвично і ходити по домівках із різдвяними привітаннями. Також важливим атрибутом святкування залишається ворожіння.

Сарміте Дзілне: «Однією з особливостей зимових свят у Латвії є ряджені. Люди переодягаються так, щоб їх не впізнали, і ходять по домівках, проганяючи злих духів. Ряджені перевіряють, чи все в порядку в хаті, як себе поводять домочадці. Це щось подібне на бал масок».

Традиційно під час Зимових свят у Латвії катають спеціальну дубову колоду від однієї оселі до іншої, а потім її спалюють. Вважають, що катання колоди прискорює повернення сонця, а у вогні згорають усі нещастя. Також латвійці на Різдво обов’язково співають присвячені зимовим святам дайни – народні пісні обрядового та побутового характеру, в яких втілюється епос та лірика народу.

І незважаючи на те, що цього року в Латвії зима запізнилася, святковий настрій відчувається всюди – у сяйві вогників на ялинках, розташованих на майданах та скверах, в очах дітлахів, які очікують на новорічні подарунки, а також і дорослих, котрі також, як би вони цього не приховували, сподіваються саме в ці дні зустрітися з чудом.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG