Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:23

Чи вплине смерть Ніязова на постачання туркменського газу в Україну?


Сергій Собуцький Слухати: Київ, 19 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – На думку українських експертів, раптова смерть Сапармурата Ніязова не вплине на умови постачання туркменського природного газу в Україну найближчим часом. Водночас оглядачі зазначають: у двосторонньому українсько-туркменському діалозі, в тому числі в енергетичному, може виникнути пауза.

Система державного устрою Туркменистану, за словами спостерігачів, побудована таким чином, що навряд чи можна найближчим часом очікувати її значних змін. Не зміниться, найімовірніше, і зовнішньополітичний проросійський вектор розвитку Туркменистану.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ельдар Газізулін: «Росія дуже важлива для Туркменистану з точки зору поставки його газу на інші ринки. Якщо Росія також буде зацікавлена у стабільних цінах на імпортований з Туркменистану газ, а вона, здається, зацікавлена, то, я думаю, що це буде таким стабілізаційним чинником, який зумовлюватиме принаймні стабільність ціни та обсягів поставки газу з Туркменистану у найближчий рік чи кілька років».

Експерти зазначають, що Україна наразі не має прямих договорів з Туркменистаном щодо постачання газу. Туркменський газ надходить в Україну через російську компанію «Газпром», яка згідно з угодою, має права на усі надлишки туркменського газу упродовж наступних 25 років. Значна частина туркменського газу надходить також до Ірану.

Після смерті Ніязова Туркменистан мав би стати більш відкритим

На думку директора енергетичних програм Центру досліджень Разумкова Володимира Саприкіна, є сподівання, що після смерті Сапармурата Ніязова країна стане більш відкритою, зокрема, і в газовому секторі. Можливо, стануть відомі реальні запаси природного газу в Туркменистані, адже останнім часом, за словами Володимира Саприкіна, їх штучно завищували: «Вони не проходили міжнародного аудиту. На сьогодні є кілька міжнародних контрактів щодо будівництва нових потужних газопроводів (Китай, Афганістан), але вони не підкріплені відповідними запасами природного газу».

Якщо такі запаси будуть підтверджені, експерти не виключають зацікавленості багатьох країн у розширенні газових шляхів з Туркменистану. Зокрема, редактор незалежної організації з міжнародних відносин Федеріко Бордонаро вважає цілком ймовірним повернення найближчим часом до реалізації проекту “Набукко”. У цьому випадку туркменський газ через Іран, Туреччину діставався б Європи в обхід Росії.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG