Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 21:09

Різдво в Польщі розпочнеться з Вігілії.


Єва Поштар Варшава, 22 грудня 2006 р. (RadioSvoboda.ua) – Цього року Святвечір, який у Польщі називають Вігілією, припадає на неділю, 24 грудня. Тоді всі сідають до врочистої вечері. В містах і селах – тихо-тихо...

Кутя.
Як свідчать результати опитування громадської думки, 98% поляків – віруючі, що належать до римо-католицької церкви. Саме стільки поляків кажуть, що дотримуються національної та релігійної традиції. Нічого дивного, що під час Різдва Христового в Польщі домінує атмосфера святкового піднесення, а в державі майже завмирає світське життя. Про значення Різдвяних свят у польських родинах для Радіо Свобода розповідає етнограф Барбара Огродовська: "Різдвяні свята, а передовсім Святвечір, у Польщі – найбільше сімейне свято. Його вважають найкрасивішим і найважливішим днем упродовж цілого року. Давніше Святвечір називали Постником, Вілією, і врешті-решт – Вігілією. На східних кордонах Польщі цю вечерю називають Кутією, тому, що там головною стравою є кутя з маком, медом і пшеницею".

Марія Шептицька: "Традиції не зраджуємо"

Про народні польські звичаї, пов''язані зі Святвечором, тобто польською Вігілією, Барбара Огродовська каже: "На початку її учасники діляться спеціальним печивом – оплатком. Цей звичай прийшов до нас у 18 столітті. Головним принципом Святвечора є те, щоб страви були виготовлені з плодів землі. Це ще дохристиянська традиція, яка починала Сонячний рік. Споживаючи плоди землі, наші предки в цей спосіб заклинали врожай".

Науковий працівник Марія Шептицька походить з відомого українсько-польського роду. З цієї сім''ї вийшов галицький митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Пані Марія розповідає Радіо Свобода про те, як у неї вдома святкують Різдво: "На Святвечір сходиться завжди вся сім''я Шептицьких. До столу сідає нас 16 осіб. Це незвично врочиста вечеря. Починаємо її з читання Святого Письма про народження Ісуса Христа. Потім ділимося оплатком та просфорою. Це тому, що одні — греко-католики, інші — римо-католики. Потім уже традиційна вечеря. Не скажу, чи є точно 12 страв, але намагаємось дотримуватись традиції. Потім колядуємо. На закінчення вечері дітям роздають подарунки і складають собі святкові побажання. Часом спільно згадуємо наших предків. Потім кожен іде молитись – одні до церкви, інші – до костела”.

Святкування - польське, елементи - українські

Про традиційні польські святкування Різдвяних Свят з українськими елементами розповідає Радіо Свобода журналіст тижневика "Політика" Пйотр Адамчевський: "Різдвяних традицій ми дотримуємося вже 150 років. Звичаї передаються з покоління в покоління. Моя бабуся родом з України, з околиці Києва. Тому на нашому святковому столі – кутя. Я особисто готую кутю так, як учила бабуся. Тепер я передаю ці знання своєму онукові".

На запитання про те, якими стравами він пригощає родину на Святвечір, пан Адамчевський відповів: "По-перше, на столі мають бути два-три види оселедців, а також інша риба. Моя улюблена страва – короп смажений у сметані. До того має бути капуста з грибами. Потім ставлять на стіл борщ " з вушками", тобто малими варениками з капустою і грибами. Далі — суп з грибів. Нарешті, подають печиво і кутю. Під скатертиною має бути сіно, щоб щастило. Характерним для всіх поляків звичаєм є залишати на столі одну зайву тарілку для несподіваного мандрівника".
XS
SM
MD
LG