Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:07

У Туркменістані ділять владу, а за кордоном — газ.


Богдана Костюк Слухати: Київ, 26 грудня 2006 р. (RadioSvoboda.ua) – Сьогодні Народні Збори Туркменістану затвердили Гурбангули Бердимухаммедова одним з офіційних кандидатів у президенти Туркменистану. Попри те, що, згідно із Конституцією Туркменистану, він як виконувач обов’язків президента не може претендувати на найвищу державну посаду.


Народні Збори Туркменістану оголосили, що президентські вибори відбудуться 11 лютого 2007 року. Ухвалений нині закон виписує процедуру висування кандидатів на цю посаду, процес виборів і вступ нового глави держави на посаду. Законопроект “Про вибори Президента Туркменістану” підготували понад рік тому, однак тоді його навіть не обговорювали, адже Сапармурад Ніязов був пожиттєвим президентом країни.

І ось Сапармурад Ніязов знайшов спочинок у родинному мавзолеї цвинтарі, а виборча комісія реєструє кандидатів на президентську посаду. Туркменська опозиція висунула кандидатом на посаду президента колишнього віце-прем’єр-міністра країни Худайберди Оразова, який нині проживає у Швеції. Своїм завданням пан Оразов називає “демократизацію” Туркменістану: "Ми своє завдання бачимо в тому, щоб Туркменістан вийшов на цивілізований шлях розвитку і пішов демократичним шляхом. У цих умовах ми намагаємося працювати з демократичними країнами, з міжнародними організаціями, з пресою – для того, щоб довести нашу думку і наше бажання про підтримку міжнародній спільноті, для розвитку Туркменістану демократичним шляхом".

А тимчасова влада Туркменистану вже заявила, що заарештує опозиціонерів у вигнанні, як тільки вони повернуться на Батьківщину.

Конституція Туркменістану не дозволяє особі, яка виконує обов''язки глави держави, балотуватись на посаду Президента. Але на сьогодні Основний закон порушили двічі. Спочатку спікера парламенту Овезгельди Атаєва, який мав виконувати обов’язки глави держави, ув’язнили. Потім віце-прем‘єра Гурбангули Бердимухаммедов, який став виконувати ці обов’язки, зареєстрували кандидатом у президенти.

Між тим, міжнародну спільноту найбільше цікавить енергетична політика нової туркменської влади. Представники Ашхабаду запевняють, що угоди про постачання туркменського газу змінювати ніхто не збирається. Та цим запевненням та обіцянкам довіряють не всі і не всюди. Кожна з держав, зацікавлених у купівлі, транспортуванні, продажу та транзиті туркменського “блакитного палива”, очікує офіційних підтверджень і певних жестів на користь незмінності енергетичного курсу Ашхабада. Про те, чого чекати Україні, розмірковує київський аналітик Роман Зінченко: "Швидше за все, зараз можна очікувати приходу до Туркменістану впливових енергетичних гравців чи початку боротьби за присутність на цьому ринку. У першу чергу слід говорити про Росію і США. Якщо ж говорити про українсько-туркменські стосунки і надходження в Україну туркменського газу, то це, з одного боку, буде залежати від того, наскільки буде продовжуватись політика Росії на відкуп туркменського газу. З іншого боку, ми пам''ятаємо, що “РосУкрЕнерго” контрактує туркменський газ: одна справа – їхні домовленості з “Газпромом”, а інша – міждержавні домовленості".

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG