Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:05

Зовнішня політика України – підсумки року.


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: радник Прем’єр-міністра Костянтин Грищенко та народний депутат України Григорій Немиря (фракція БЮТ).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Ведучий: Кирило Булкін
Кирило Булкін: Що вдалося і чого не вдалося зробити Україні на міжнародній арені 2006-го року? Які були успіхи і які невдачі? Про це говоритимемо у найближчі 25 хвилин.

А спершу я хочу запропонувати вам назвати одне-два найбільших досягнення і один-два найбільші провали.

Григорій Немиря: Найбільшим досягненням є те, що ВРУ затвердила пакет законопроектів, які наближають вступ України до СОТ. Найбільшим провалом зовнішньої політики України є те, що всередині країни процес прийняття рішень не налагоджено таким чином, щоб Україну сприймали як країну, яка говорить одним голосом. Костянтин Грищенко: Щодо досягнень, то тільки хотів би додати до того, що сказав пан Немиря, що це проведення урядом Януковича пакету законів щодо вступу України до СОТ через парламент, а також відновлення нормального діалогу з Росією, відновлення нормальних відносин, по крайній мірі початок цього процесу, з країнами Центральної Азії, більший прагматизм, більше розуміння того, що ми прагнемо.

Щодо наших провалів, то думаю, що газові угоди 2006 року – це є найбільшим провалом.

Але також погоджуюся з тим, що відсутність злагодженість дій не допомагає нам у цьому світі.

- Прем’єр-міністр нещодавно ствердив, що стратегічне бачення зовнішньої політики у президентської та урядової гілок влади збігаються, а розбіжності є лише в тактиці.

Чи це справді так, на вашу думку?


Григорій Немиря: Я не погоджуюся з тезою Прем’єр-міністра про те, що стратегічне бачення співпадає, розбіжності тільки в тактиці.

Давайте подивимося, хто належить до складу урядової коаліції? До неї належать комуністи, які взагалі виступали і виступають на антитезі будь-якому зближенню з Європою або наближенню до НАТО; СПУ, лідер якої неодноразово заявляв, що ближче схиляються до тези нейтральної, позаблокової України; Партія регіонів, яка вела свою виборчу кампанію на тезі антиНАТО.

Таким чином, в чому полягає збіг стратегічного бачення між такою різнобарвною коаліцією урядовою і Президентом Ющенком, який виступає за членство України в НАТО і в ЄС, при чому виступає за максимальні темпи наближення і до НАТО, і до ЄС?

Костянтин Грищенко: Завжди є, як кажуть, питання щодо суті, а є навколо суті.

Наприклад, що є сутність наших національних інтересів? Це просто бути в якомусь блоці чи в якомусь союзі, чи все ж таки розбудова такої держави, яка є насправді по своїх принципах, по своєму устрою, по своїй спрямованості такою, що відповідає інтересам людей, бо це є основа? У цьому збігаються інтереси стратегічні і Президента, і Прем’єра, наскільки це розуміє Прем’єр. Все інше є питання тактики, є питання того, що є важливим.

Ми бачили в історії тієї ж Європи, як мінялися думки залежно від того, що розумілося як справжня сутність цих інтересів. Солана – це людина, яка була активістом антинатовського руху, а стала Генеральним секретарем НАТО. Але він керував не якоюсь загальновідомою і зарання вже зробленою в граніті ідею. Він так розумів інтереси Іспанії того часу, і вони змінювалися відповідно до зміни ситуацій.

Ми маємо усвідомлювати: не якісь декларативні ідеї, не якісь фантазії, не якийсь дипломатичний, скажімо, танець десь на якихось паркетах визначає, що є нашими інтересами. Це віддача для конкретних людей. А це в першу чергу єдність держави, це побудова її на засадах чіткого розуміння, що уряд бере на себе відповідальність на певний час, опозиція виконує свою роль як жорсткий, але розумний і конструктивний опонент, Президент контролює всю загальну ситуацію з точки зору дотримання Конституції. Таким чином ми досягаємо через певний час вищих, кращих стандартів життя, що дозволяє нам свідомо робити вибір у зовнішньополітичній сфері.

- Картина, я сказав би, ідеальна, що Ви змалювали.

Наскільки близька Україна, пане Немиря, до такої картини?


Григорій Немиря: По-перше, теза щодо Солани як прикладу для наслідування Прем’єром Януковичем не є коректною, оскільки Солана, коли перебував в політичній системі координат Іспанії і в системі соціалістичної партії Іспанії, то це одна справа, а Солана як лідер сам по собі, міжнародний політик, міжнародний бюрократ на чолі НАТО – це інша справа.

По-друге, кожен політик має свою кредитну історію. Давайте не будемо забувати, що той же самий Янукович, Партія регіонів, соціалісти, і комуністи в червні 2005 році блискуче провалили значну частину законодавства, яке стосувалося вступу України до СОТ, тоді, коли подала це законодавство група на чолі з Тимошенко.

Так що давайте не бачити в таких речах дещо таке китайське, розраховане на тисячоліття.

Зараз є вікна можливості, які або використовують країни, або вони втрачаються.

На мою думку, багато в чому і в 2004 році, і в 2005, і 2006, і, на жаль, в 2007 році ми втрачаємо і будемо втрачати вікна можливостей.

- Чи повертається багатовекторність? Нагадаю, що цей принцип проголосив Леонід Кучма і як його за це критикували. Однак чи змінилося щось за два роки? Маю на увазі не декларації про європейську та євроатлантичну інтеграцію, а реальні справи. Адже коли йдеться про стосунки з Росією, то теж звучить чимало позитивних декларацій.

Отже, як ви схарактеризуєте стан і напрямки сьогоднішньої зовнішньої політики України?


Григорій Немиря: За останній рік 3 місяці – це були вибори, 4 місяці будувалася коаліція, серпень місяць – це був місяць відпусток, лише 3 місяці реально можливо якось оцінювати.

Ми бачимо ознаки повернення політики багатовекторності у більш м’якому варіанті, але суть залишається одна і та ж – це політики доїння двох корів: корови російської, і корови західної.

Коли пан Грищенко, мій поважний опонент говорить, що треба бути прагматиками, то я думаю, що тільки той уряд має шанси на успіх, коли він прислуховується до думки власного народу.

Останні опитування напередодні Нового року засвідчили, що 60% опитаних вважають, що країна рухається в неправильному напрямку, і лише 14% вважають, що Україна рухається у правильному напрямку. Це сигнал.

Щодо тези, пов’язання зовнішньої і внутрішньої політики. Європеїзація, то ця формула поєднує те, що Ви назвали “деклараціями”.

Європеїзація означає наявність на практиці, а не в теорії, політичної конкуренції і змагальності, що передбачає гарантування прав опозиції, ЗМІ, прагматичні відносини економічні з усіма сусідами, включаючи такого важливого сусіда, яким є Росія, але перш за все повага до права своїх громадян мати власну думку.

Костянтин Грищенко: Всі декларації, якщо вони так виголошуються правильними словами, то з ними не можна не погодитися. Уся проблема тільки в тому, як вони виконуються, і яким чином вони накладаються на реальні справи.

Я думаю, що цей уряд здатний свої декларації підкріпити реальними справами. І в цьому є різниця.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG