Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:29

Туркменистан починає готуватися до виборів.


Сергій Драчук Прага, 3 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — У Туркменистані офіційно розпочалася президентська кампанія. Перші кандидати вже проводять перші зустрічі з виборцями. Оглядачі не мають єдиної думки про майбутнє країни, яка несподівано втратила свого довічного керівника. Але вони схильні вважати, що принаймні на початку майже нічого там не зміниться.


Один із шести офіційно затверджених кандидатів на президента Туркменистану, заступник міністра нафтової промисловості й природних ресурсів Ішанґули Нуриєв, першим провів у середу зустріч із виборцями. Про це повідомив у випуску новин диктор державного телебачення.

За цим офіціозним повідомленням, кандидат зустрівся з виборцями в одному з великих залів Ашгабата, пообіцяв продовжити розвивати здобутки небіжчика Сапармурата Ніязова і зробити все для розквіту країни, її економіки й добробуту громадян. Самого кандидата туркменські телеглядачі при цьому не побачили — його покажуть тільки у вечірніх новинах.

Виконувач обов’язків іде на президента

Спостерігачі звертають увагу, що, попри твердження про рівність кандидатів, один із них таки в кращому становищі від інших. Бо коли п’ятеро — це заступник міністра, двоє міських і один районний голови й заступник обласного керівника, то ще один — це виконувач обов’язків президента Ґурбанґули Бердімухаммедов.

На думку деяких оглядачів, він добре облаштував свій прихід до тимчасової наразі влади. Він почав із порушення Конституції — виконувати обов’язки президента мав би голова парламенту, але на того вже чекала кримінальна справа, — і закінчив зміною самої Конституції, яку під керівництвом Бердімухаммедова затвердили Народні збори, найвищий владний орган Туркменистану. Тепер Основний закон переписали саме так, щоб Бердімухаммедов отримав право балотуватися на найвищу посаду.

Опозиція хоче своїй країні західної демократії

Туркменська опозиція називає Бердімухаммедова слабким керівником. Але жоден претендент від опозиції до офіційно затверджених кандидатів не потрапив.

У самому ж Туркменистані опозиції по суті не існує — практично всі опозиціонери, якщо не потрапили до в’язниці чи не зникли безвісти за часів Ніязова, то втекли за кордон. Голосу в країні вони не мають, і залишається їм друкувати статті в західній пресі із закликами до країн Заходу допомогти встановити в Туркменистані демократію.

Політика Туркменистану навряд чи зміниться

А всі шестеро офіційних кандидатів у новорічних зверненнях уже пообіцяли дотримуватися політики небіжчика Туркменбаши та його концепції демократії, яку так критикують і опозиція, і правозахисники всього світу. Уряд тим часом оголосив, що в Ашгабаті збудують черговий пам’ятник Ніязову — перший посмертний після незліченних прижиттєвих.

Оглядачі ж нагадують і причину, з якої, на їхню думку, також у зовнішній політиці найближчим часом не варто чекати на помітні зміни: це газ. Хто б не став новим керівником Туркменистану, він усвідомлюватиме, що більша частина надходжень до бюджету країни — від експорту газу. Отож він муситиме дотримуватися наявних домовленостей із іншими державами і не поспішати змінювати стосунки з ними.
XS
SM
MD
LG