Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:12

Президентське вето проти «антикризових» законів


Тетяна Ярмощук Київ, 4 січня (RadioSvoboda.Ua) – Право Президента на вето законів, ухвалених Верховною Радою, – потужний важіль впливу глави держави на політичне життя країни і її правовий простір. Останнім часом Президент Віктор Ющенко застосовує це право досить часто. До чого це може призвести?


Вето – це остаточна чи умовна заборона, яку накладає верховна державна влада на рішення нижчого органу. Таке визначення дає тлумачний словник. А в 106-й статті української Конституції записано, що Президент має право ветувати закони, ухвалені Верховною Радою, з наступним поверненням їх на повторний розгляд парламенту.

За короткий термін Віктор Ющенко наклав вето на закони про Держбюджет, про місцеве самоврядування, про перелік об’єктів приватизації у 2007 році, про планування і забудову територій, про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. На черзі – вето на закон про Кабінет Міністрів. У випадку з Держбюджетом сторони уже домовилися. А от, скажімо, ухвалюючи закон про Кабмін у нинішній редакції, антикризова коаліція заздалегідь була свідома, що він має всі шанси потрапити під президентське вето. «Президент не шукає конфлікту»

Політолог Олександр Палій вважає, що Президент не шукає конфронтації з антикризовою коаліцію, а прагне не допустити ухвалення законів, які, на його, президентську, думку, не відповідають інтересам країни. Але президентські вето змусять антикризовиків збирати конституційну більшість, каже пан Палій: «З окремих випадків вето антикризова коаліція намагатиметься назбирати 300 голосів у фракції самого Президента і у БЮТ. В деяких випадках безплідно намагатиметься, а в інших – більш ефективно. На мою думку, у більшості випадків Президент виходять об’єктивно не зі спроби штучно спровокувати якийсь конфлікт з Кабінетом Міністрів, а він намагається об’єктивно поставити якийсь заслон для відверто лобістських законів».

Нинішня ситуація, на думку політолога Костя Бондаренка, змусить Президента та парламентарів таки сісти за стіл переговорів: «Право Президента застосовувати вето у випадку, якщо він не згоден із рішенням Верховної Ради. Але у даному випадку, думаю, це все має призвести до того, що Президент та Верховна Рада мають сісти за стіл переговорів і домовитися про головні позиції щодо законотворчості, щоб думки Президента та парламенту працювали у одному руслі, а не наперекір одна одній».

А як за кордоном?

Як часто президентське вето застосовується у інших країнах? Політолог Петро Бурковський з цього приводу сказав: «Якщо просто взяти абстрактний приклад США. Буш застосував вето лише одного разу. Це стосувалося ветування закону, який відкривав би можливості для дослідження у сфері клонування людини. А от, скажімо, Біл Клінтон застосовував вето 38 разів. У країнах, де президентська та парламентська гілки влади дуже чітко розмежовані, і де у вигляді противаги передбачається саме процедура вето з боку Президента, то найчастіше вето застосовується, коли Президент і парламентська більшість мають різні ідеологічні погляди».

Подолати вето президента Верховній Раді нинішнього скликання вдалося лише раз. Це стосувалося закону, який забороняв підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги для населення. Однак згодом парламентарі самі ж відмовилися від власного закону.
XS
SM
MD
LG