Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:49

«Потік Ірви» – перший приватний будинок творчості у старовинному Кременці.


Валентина Одарченко Тернопіль, 4 січня 2007 ( RadioSvoboda.Ua) – Українська богема має свого Діда Мороза, чи то Санта Клауса. Мешкає він у мальовничому гористому Кременці – на межі Волині, Поділля і Галичини – у будиночку, який став першим приватним будинком творчості в Україні. Ім’я Діда Мороза – Олександр Смик – відоме скульпторам, поетам, співакам і художникам. Про його особисті творчі ідеї можна розповідати годинами. Одна із них реалізована у яблуневому саду власного подвір’я – сад скульптур, серед яких ожив творчими фантазіями майже столітній будинок Вишневських.


Коли Олександр переїхав сюди з Рівного, одразу ж уподобав дев’яностолітню хатинку з майже 30-ма підземними ходами, глиняно-очеретяною мансардою та магнолієвими дверима – кременецький модерн минулого століття, який так дивує сучасників.

Зачарувала нового господаря і сама подільська височина, межа двох кліматичних зон, де у звичайних дворах липи уживаються з магноліями та кедрами. Олександр вирішив компенсувати те, що колись було забрано з маленького міста – відродити пам''ять про Кременецький ліцей, прообраз Київського університету, та його ботанічний сад, нагадати землякам легенди, пов’язані з горою та замком королеви Бони, найдавнішими цвинтарями в Україні та численними історичними пам’ятками Кременця.

Олександр Смик: «У мене була концепція відродження малих княжих міст України. Я гадаю, що цей будинок творчості – це крок до її реалізації…».

Будинок цікавий і тим, що є навколо нього


Олександр Смик: «На території є сад скульптур – поки що єдиний приватний у Європі такий сад. Зараз він налічує близько 30-ти скульптур таких майстрів, як Корчовий, Шолудько, Козерацький, Михальчук, Король, Жолудь, Котлаєнко, Подолець, Данильченко, Чайківський. Це відомі в Україні імена, скульптури яких прикрашають наші міста… Але сад не закриває краєвидів довкола. Поряд Богоявленський жіночий монастир, за ним – старий цвинтар, де поховані фундатор Кременецького ботанічного саду, австрієць Вільбальд Бессер, градоначальники, вчені.Неподалік хрестовоздвиженська церква, єдина, у якій служив патріарх Мстислав(Скрипник)».

Оглядаючи кімнати будинку, потрапляєш із одного століття в інше – тут і старовинні патефон та піаніно, і копія ікони Хомської богоматері, і речі народного вжитку.Вгорі галерея картин, створених на виїзних пленерах відомими художниками, і телескоп – для романтиків, котрі черпають натхнення із зоряного неба. Тож не дивно, що до цієї хатинки щотижня тягнуться митці.

Творча майстерня, що стала точкою відліку

Нещодавно відома співачка Ірина Шинкарук записала в цих стінах свою першу поетичну книгу на аудіоносіях, а волинське тріо «Лелія», котре щойно повернулося з Німеччини, отримавши благословення Папи, витворило у цих стінах перший пізнавальний аудіодиск про кобзарське мистецтво. Тут же з’явився перший туристичний диск «З України – з наплічниками», а нині разом із композитором та аранжувальником Олександром Потьомкіним господар створив альбом сучасного українського романсу.


Олександр Смик: «Учора прийшов до мене автор фільму про Кременець Віктор Підгірський і запропонував його перший перегляд здійснити в стінах цього будинку. Приїжджає Віктор Майструк і показує нові кліпи, створені тут у Вишнівці, Кременці, і вони мають бути тут прокручені вперше. Це місце для хлопців стало точкою відліку – для того, щоб іти далі…».

На старий новий рік на кременецький пленер прибудуть українські та словацькі художники, а вже в лютому тут побувають молоді українські архітектори – для того, щоб відчути органічне злиття природи і стилю.Можливо, хтось із них винесе з казкового будиночка натхнення на архітектурні дива...
XS
SM
MD
LG