Одна з цілей реформи, яку пропонує Євросоюз, — зменшення залежності ЄС від імпорту енергоносіїв, зокрема, з Росії. Водночас передбачається створення спільного ринку газу та електроенергії, значне місце на якому, на думку експертів, може посісти Україна.
По-перше, близько 80% російського газу потрапляє до країн ЄС через територію України. По-друге, Україна має великі можливості для продукування та експорту електроенергії, а також для створення резерву газу і для себе, і для Європи. І, по-третє, співпраця з ЄС надасть Україні гарантії енергетичної безпеки.
Оглядачі зазначають також, що така співпраця зменшить енергоємність української економіки. Україні слід переймати досвід європейців, які вже тривалий час упроваджують принципи енергоефективності, а саме: модернізують енергетичну галузь, встановили реальні ціни та прозорий облік енергоресурсів. В інтерв’ю Радіо Свобода директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бурковський сказав: «Енергоефективність на всіх рівнях, в усіх оселях, на всіх підприємствах. Тому що такий рівень споживання енергетичних ресурсів, який сьогодні існує в Україні, на жаль, обмежує можливості соціально-економічного розвитку».
Не тільки співпраця з ЄС, а й альтернативна енергетика
Андрій Конеченков, віце-президент Агентства з відновлюваної енергетики, переконаний: якби Україна більше уваги приділяла альтернативним видам енергії, то залежність від російських енергоресурсів була б значно меншою: «Енергозалежність залежить від політичної волі держави. Якщо немає політичної волі, якщо держава планує сьогодні весь бюджет, запропонований на енергетику, вкладати в атомну енергетику, це навіть не смішно. Чому ми не можемо вкласти гроші в енергоощадні технології?»
За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність України може зменшитись удвічі упродовж 25 років за умови втілення прийнятих у Європі принципів енергоефективності.
По-перше, близько 80% російського газу потрапляє до країн ЄС через територію України. По-друге, Україна має великі можливості для продукування та експорту електроенергії, а також для створення резерву газу і для себе, і для Європи. І, по-третє, співпраця з ЄС надасть Україні гарантії енергетичної безпеки.
Оглядачі зазначають також, що така співпраця зменшить енергоємність української економіки. Україні слід переймати досвід європейців, які вже тривалий час упроваджують принципи енергоефективності, а саме: модернізують енергетичну галузь, встановили реальні ціни та прозорий облік енергоресурсів. В інтерв’ю Радіо Свобода директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бурковський сказав: «Енергоефективність на всіх рівнях, в усіх оселях, на всіх підприємствах. Тому що такий рівень споживання енергетичних ресурсів, який сьогодні існує в Україні, на жаль, обмежує можливості соціально-економічного розвитку».
Не тільки співпраця з ЄС, а й альтернативна енергетика
Андрій Конеченков, віце-президент Агентства з відновлюваної енергетики, переконаний: якби Україна більше уваги приділяла альтернативним видам енергії, то залежність від російських енергоресурсів була б значно меншою: «Енергозалежність залежить від політичної волі держави. Якщо немає політичної волі, якщо держава планує сьогодні весь бюджет, запропонований на енергетику, вкладати в атомну енергетику, це навіть не смішно. Чому ми не можемо вкласти гроші в енергоощадні технології?»
За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність України може зменшитись удвічі упродовж 25 років за умови втілення прийнятих у Європі принципів енергоефективності.