Доступність посилання

ТОП новини

Українці Латвії в основному відзначають Різдво Христове 7 січня


Людмила Пилип Рига, 5 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Латвійські українці, які переважною більшістю належать до третьої за величною в Латвії православної релігійної конфесії, відзначають Різдво Христове 7 січня. Вихідці з України привносять у сучасне життя на латвійській землі пам’ятні з дитинства традиції святкування Різдва і передають їх своїм дітям.

У Латвії державним святом оголошене Різдво Христове за західним церковним календарем, і відзначається воно 24—25 грудня. 350-тисячна православна конфесія, до складу якої переважно входять і місцеві українці, не втрачає надії, що з часом і православне Різдво буде оголошене в Латвії офіційним святом.

Майже щорічно «Латвійська перша партія», яку ще називають «партією священиків», та окремі ліві партії подають до Саейми Латвії законопроект про визнання православного Різдва державним святом, однак латвійський парламент його незмінно відхиляє.

У грудні просто вихідний, а свято — в січні

Місцеві українці користуються правом вихідного дня під час святкування Різдва лютеранами й католиками, але відзначають православне — 7 січня. Член Ради товариства «Дніпро» Людмила Клименко повідомила, що кожного року в січні українці збираються в приміщенні Асоціації культурних товариств Латвії, готують кутю і з благословення отця Амвросія, який веде службу українською мовою, відзначають Різдво Христове.

«Ми дуже раді, що у нас є відпочинок у грудні з усіма лютеранами та католиками, але свої традиції не забуваємо. Приходять до нас українці і розказують про те, як вони відзначають Різдво — носять вечерю, колядують, ряджені є. Все це зберігається тут. Знаю такі змішані родини, де є латиші і українці, однак, усе одно зберігаються українські традиції», — каже Людмила Клименко.

Святкування Різдва зберігає корені

Деякі латвійські українці, які здебільшого і не пам’ятають рідної мови, вважають, що святкування Різдва є важливим для дійсно релігійних людей, а для інших це лише стара традиція. Натомість керівник клубу «Берегиня» Олена Грабар переконана, що якраз дотримування цієї традиції і не дозволяє забути свої корені.

«Багато перенесено до Латвії з України — це коріння, і воно все відображається в Латвії. Те, як батьки святкували, а було це дуже давно. І українці завжди в церкву ходять, на службі бувають. Тому це свято продовжується. І воно завжди було, є і буде, поки люди передаватимуть його з покоління в покоління», — каже Олена Грабар. Тому члени українських товариств, а їх сьогодні в Латвії 15, і святкують Різдво Христове як своє свято, а не лише як релігійне.

Керівник товариства «Джерело» з Лієпаї Лариса Давиденко розповідає, що лієпайські українці відзначають Різдво частіш за все за святковим столом: «Нам усім подобається українська кухня. Ми, звичайно, збираємось і на Новий рік, і на Різдво. Разом співаємо, разом відпочиваємо, колядуємо. Ми підтримуємо наші українські традиції, нам подобається те, чого бракує тут».

Іще зовсім недавно значною популярністю серед місцевих українців користувалася послуга, яку пропонував ансамбль «Дніпро» — виїзд із колядками на дім. Сьогодні українські колядки та щедрівки лунають здебільшого в тих родинах, діти яких навчаються в Ризькій українській школі. Учні розігрують різдвяні сценки, співають колядки і показують свою майстерність не лише місцевим українцям, але й латишам та іноземним дипломатам, як це нещодавно відбулось в Посольстві України в Ризі.
XS
SM
MD
LG