Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 17:07

Як українці святкують Різдво в Парижі


Тарас Марусик Київ, 5 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Коли 15 років тому впала залізна завіса, українці одержали одне з фундаментальних прав демократії – право вільно пересуватися. За цей час потік громадян України, зокрема, заробітчан, постійно збільшується. Це особливо помітно на богослужіннях і під час великих релігійних свят у греко-католицькій церкві Святого Володимира.

На фото — отець Михайло Романюк із Віктором Ющенком у Святоволодимирському храмі.
Святоволодимирський храм — одна з двох українських церков у Парижі — розташований у центральній частині французької столиці, на Сен-Жерменському бульварі. Може, через зручність розташування, а може тому, що українська діаспора — це, переважно, вихідці із Західної України, греко-католицька церква відвідуваніша, ніж православна.

Настоятель греко-католицької церкви отець Михайло Романюк, який править у Парижі вже 7 років, розповів Радіо Свобода про святкування Різдва: «Українці Парижа й околиць святкують Різдво подібно, як і в Україні. Ми святкуємо за юліанським календарем. Люди готуються до різдвяних свят постом. Богослужіння, як звичайно, відбуваються щодня. Багато хто приходить до святої сповіді, приймає святе причастя. Після великого повечер’я ми кожного року готуємо для людей кутю, тому що не всі, особливо ті, які приїхали з України і тут працюють, мають можливість приготувати кутю, і сестри їх пригощають. Ми запрошуємо всіх людей до нашої парафіяльної зали і залишаємося ще на довший час, обмінюємося своїми побажаннями. Люди колядують».

Фактично, останні роки на Святвечір у греко-католицькій церкві Святого Володимира збирається чимало людей. Раніше приходило менше: «Як я тільки приїхав у Париж, то в нашій парафіяльній залі ми розкладали столи, готували аж 12 страв. Але коли наших людей приїхало дуже багато, ми вже були не в силі організувати таку велику вечерю. Тому тепер ми готуємо лише те, що можемо зробити, — кутю. А наступного дня, на Різдво, після богослужіння Союз українок готує для тих людей, які не мають можливості собі приготувати, так званий буфет, де вони можуть купити різну святкову їжу».

На закінчення нашої розмови о. Михайло побажав українцям, сущим в Україні і поза нею: «Перш за все, Божого благословення, миру і спокою – того правдивого спокою, який приніс на Землю Христос, тому що коли люди матимуть цей спокій, то не будуть боятися ніколи і нічого. А ще бажаю, щоб люди були більшими оптимістами».
XS
SM
MD
LG