Територія Державного наукового центру лікарських засобів, де завдяки новому керівництву ДержФармЦентру півроку тому з’явилась лабораторія міжнародного зразка.
Така сама апаратура, як у колег з Німеччини чи Франції, ті ж самі і методи досліджень, пояснює завідувачка нової лабораторії Вікторія Лібіна: «І ці досліди налаштовані на те, щоб порівняти, як засвоюється і потрапляє у кров препарат, що розробляється, і той, чия якість не викликає сумнівів — у порівнянні з інноваційним препаратом».
Україна зможе пропонувати свої лікарські вироби на закордонний ринок
Українські вчені вже майже відмовилися від випробувань медичних препаратів на тваринах. Ліки у новій лабораторії перевіряють на добровольцях. Вчені кажуть – це цілком безпечно. Важливо, що тільки отримавши обладнання для роботи в системі GPL, визнаній в усьому світі, Україна зможе пропонувати свої лікарські вироби на закордонний ринок. До цього українські ліки не приймали ані у країнах ЄС, ані на Сході, ані в Африці.
До лабораторії вже надходять від заводів-виробників замовлення на винахід препаратів. Замовники мають і фінансувати нові дослідження. Каже Радіо Свобода завідувачка нової лабораторії Вікторія Лібіна: «Це не критично дорожче, бо наші фармзаводи отримують настільки добрий прибуток і це так швидко окуповується, що ці, грубо кажучи, 10 тисяч доларів, які будуть вкладені у розробку, – я не думаю, що це критично для заводів».
Сьогодні на новітньому «фармполігоні» працюють над новими ліками проти туберкульозу та СНІДУ.
Така сама апаратура, як у колег з Німеччини чи Франції, ті ж самі і методи досліджень, пояснює завідувачка нової лабораторії Вікторія Лібіна: «І ці досліди налаштовані на те, щоб порівняти, як засвоюється і потрапляє у кров препарат, що розробляється, і той, чия якість не викликає сумнівів — у порівнянні з інноваційним препаратом».
Україна зможе пропонувати свої лікарські вироби на закордонний ринок
Українські вчені вже майже відмовилися від випробувань медичних препаратів на тваринах. Ліки у новій лабораторії перевіряють на добровольцях. Вчені кажуть – це цілком безпечно. Важливо, що тільки отримавши обладнання для роботи в системі GPL, визнаній в усьому світі, Україна зможе пропонувати свої лікарські вироби на закордонний ринок. До цього українські ліки не приймали ані у країнах ЄС, ані на Сході, ані в Африці.
До лабораторії вже надходять від заводів-виробників замовлення на винахід препаратів. Замовники мають і фінансувати нові дослідження. Каже Радіо Свобода завідувачка нової лабораторії Вікторія Лібіна: «Це не критично дорожче, бо наші фармзаводи отримують настільки добрий прибуток і це так швидко окуповується, що ці, грубо кажучи, 10 тисяч доларів, які будуть вкладені у розробку, – я не думаю, що це критично для заводів».
Сьогодні на новітньому «фармполігоні» працюють над новими ліками проти туберкульозу та СНІДУ.