Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 05:06

Справа відставки польського архієпископа Вєльгуса буде переломною в процесі декомунізації держави, вважають аналітики.


Єва Поштар Варшава, 10 січня 2007 р. (RadioSvoboda.Ua) – Справа ймовірної співпраці з комуністичними спецслужбами архієпископа Станіслава Вєльгуса викликала політичні емоції і сколихнула польську громадськість. З’явився черговий стимул для польських політиків, щоб завершити справу декомунізації Польщі, тобто виявлення і усунення з громадсько - політичного життя держави осіб, які співпрацювали з комуністичним репресивним апаратом.

Станіслав Вєльгус
Справа ймовірної співпраці з комуністичними спецслужбами церковного ієрарха Вєльгуса — це переломний момент у 17- літній історії боротьби за декомунізацію Польщі, вважають польські публіцисти. У березні набере чинності закон, на основі якого будуть відкриті державні архіви з оперативними матеріалами комуністичних спецслужб. Поляки матимуть можливість перевірити, чи посадові особи, юристи, депутати місцевих рад, журналісти, керівництво державних установ не співпрацювали з комуністичними службами безпеки.

Поправки до закону про люстрацію – перевірка достовірності досьє та крок до декомунізації

Польський президент Лех Качинський вказує на недоробки в законі про люстрацію. На його думку, громадянам слід дати можливість верифікувати автентичність свого досьє, тобто можливість захисту. Це міг би розглядати суд. Цього тижня президент внесе на розгляд парламенту відповідні поправки до закону.

А група депутатів сенату — верхньої палати польського парламенту — цього тижня представить на розгляд законопроект, який дасть можливість робити наступний крок на шляху декомунізації Польщі. Про це Радіо Свобода сказав віце-спікер сенату Мацєй Плажинський: «Оскільки закон, що набирає чинності в березні, лише відкриває архіви, то наш проект закону спрямований проти тих, що керували комуністичним апаратом репресій. Хочемо позбавити їх неналежних привілеїв».

Проекти законів про декомунізацію для Радіо Свобода прокоментував історик з Польського інституту національної пам’яті Антоні Дудек: «Суть усіх проектів декомунізаційних законів полягає в тому, що працівникам компартійного апарату забороняється займати урядові пости в державі. Передбачається також заборона влаштовувати почесті комуністичному режиму».

Репресовані за належність до УПА — у національному списку репресованих комуністичною владою

Інститут національної пам’яті починає готувати загальнопольські списки осіб, репресованих комуністичною владою. У цей спосіб держава хоче віддати належну заслугу тим, хто боровся з комуністичним ладом. У списках можуть знайти себе і польські громадяни українського походження, репресовані в Народній Польщі за належність до УПА.

Про те, як створювали списки репресованих, для Радіо Свобода сказав історик Інституту національної пам’яті Антоні Дудек: «Нема різниці, з якої причини когось переслідували. За те, що співпрацював з українським збройним підпіллям. Або тому, що на стінах писав антикомуністичні гасла. Найважливіше, що людина була під наглядом спецслужб».

За словами віце-спікера сенату Мацєя Плажинського декомунізаційні закони мають у першу чергу компенсувати репресованим особам моральну кривду, заподіяну комуністичною системою.

Матеріали по темі: Криза у польській римо-католицькій церкві. Мирослав Маринович про відставку архієпископа Варшави: «Я сповнений дуже змішаних почуттів».
XS
SM
MD
LG