Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:30

Білоруси здадуться, вони не зможуть утримувати довго цей удар, вважає політичний експерт з Німеччини Валерій Гладко.


Людмила Ваннек Слухати: Прага-Гамбурґ, 10 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) –Сьогодні Єврокомісія оприлюднила свої пропозиції, як створити єдину енергетичну політику Євросоюзу і зробити Європу менш залежною від імпорту енергоносіїв. А у понеділок канцлер Німеччини Анґела Меркель наголошувала, що "останні перебої з постачанням російської нафти ще раз засвідчили, наскільки важливою є тема енергетичної безпеки". Радіо Свобода обговорило цю проблему з політичним експертом з Німеччини Валерієм Гладком.

Валерій Гладко
Р.С.: Пане Гладко, чи ця нова енергетична політика матиме конкретний вплив на Україну?

В.Г.: Ну, перше за все, якщо коротко відповідати на запитання, то НІ. Але тут є аспекти, які чомусь ніхто не хоче бачити, і ці аспекти пов’язані зі внутрішньополітичною ситуацією в Німеччині.

Р.С.: Які саме аспекти Ви маєте на увазі?

В.Г.: Справа в тому, що християнські демократи, лідерами яких є Анґела Меркель, вони хотіли б повернутися знову до використання атомної енергетики в повному обсязі — що соціал-демократи і "зелені", які були в уряді до Меркель, практично перекреслили і зробили неможливим. Через те Меркель трохи перегинає палицю для того, щоб дебати всередині Німеччини знову повернути в русло "давайте повернемося до використання атомної енергетики".

Тобто, через те ми маємо такі зараз "великі хвилі". Насправді немає ніяких шансів зробити постачання енергії Європі незалежним від Росії (в тому числі), бо попросту ніде в світі немає джерел енергоносіїв, які можна було б серйозно брати до уваги.

Р.С.: А що ж до України?

В.Г.: Ну... Розумієте, Україна всі свої шанси програла. Ми не маємо демократичного уряду, ми не маємо демократичного устрою, ми не маємо правової держави. З нами взагалі ніхто не хоче ні про що говорити і не буде ні про що говорити, поки ми цих всіх речей не будемо мати.

А стосовно Білорусі — ми ж бачимо, в якому напрямку воно все розвивається... І якщо Меркель зараз буде намагатися тиснути на Путіна, то вона тільки гратиме йому на руку, тому що так чи інакше білоруси здадуться, вони не зможуть утримувати довго цей удар, бо їм так само треба думати: якщо не з Росією, то тоді з ким? Якщо Європа відвернеться через них, то вони матимуть ще більше проблем, ніж вони зараз мають.

Р.С.: Пане Гладко, Росія у зв’язку з останніми подіями з підвищенням ціни на нафту не тільки для Білорусі, а й для Азербаджану (і раніше для України) дедалі більше втрачає репутацію надійного постачальника енергоносіїв. Німеччина, як відомо, має з Росією багато спільних проектів, зокрема, колишній канцлер Гергардт Шрьодер особисто бере участь в одному з таких проектів. Чи вплине ця ситуація на репутацію Росії як надійного партнера для Німеччини ?

В.Г.: Це якраз грає на руку спільним проектам, про які Ви щойно говорили, до яких якимось чином причетний і колишній канцлер Шрьодер. Тому що Путін отримує додаткові "аргументи на користь"! Бачите, білоруси не хочуть пропускати нафту, не хочуть пропускати газ. "Це не надійно, ми не можемо вам гарантувати, що через ці канали ми зможемо вам давати достатньо енергії... Так що це сто відсотків виправдовує будівництво цієї труби, яку ми прокладаємо зараз на півночі Європи!" Тобто, це все аргументи на користь Путіна, не проти нього!

Р.С.: На Вашу думку, репутація Путіна в Німеччині, яка зараз головує в Європейському Союзі, не постраждала від цього? Він був популярним і залишається популярним?

В.Г.: Він не був популярним! Його просто сприймають як факт. Він є. Від нього нікуди не дінешся. І це справа росіян, що вони його мають. Як воно буде далі? Ніхто не знає, чи Путін залишиться президентом в якійсь формі, чи ні... Але зрозумійте просту річ: він хоче залишитися президентом. Зробити це зміною конституції він не може. Через те такі штучні речі, як зараз — підвищення ціни на газ чи на нафту — вони грають йому на руку. Може, це навіть спланована річ, тому що, якщо білоруси не хочуть погоджуватися на створення спільної держави, в якій він міг би бути президентом і тим самим стати знову фактично і президентом Росії в тому числі, значить, тоді вони повинні платити за газ повну ціну. Все! Це просто наглість, що вони роблять! Чекають моменту і використовують економічні ричаги у вигляді політичних. Але, скажу Вам відверто, не всі це розуміють тут (у Європі). Якщо говорить хтось про Росію, то вони говорять "от там все, закрили трубу.. це проблема, проблема, проблема..." Але вони не розуміють, що закрили трубу не через те, що росіяни просто ненадійні, а закрили трубу тільки для того, щоб досягнути якоїсь певної мети. Тобто, він руками європейців робить собі те, що він хотів досягнути.

Р.С.: Він — хто? Кремль?

В.Г.: Кремль, Путін, як хочете! Тому, що Путін і Кремль — це одне й те саме. Це інструмент, політичний інструмент у руках людини, яка має певну мету і хоче її досягнути.

Р.С.: Яка в даному випадку мета?

В.Г.: Я думаю, що йдеться про президенство Путіна.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG