Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:02

Нафтогазовий конфлікт Білорусі та Росії поховав союзну інтеграцію.


Валерій Каліновський Слухати: Мінськ, 16 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – На думку спостерігачів і в Москві, і в Мінську, нафтогазове протистояння Білорусі та Росії, яке тривало останній місяць і призвело до тимчасового призупинення транзиту російської нафти до Європи трубопроводом «Дружба», не тільки повернуло Білорусь до ринкових умов у відносинах з Росією, а й стало кінцем так званої союзної держави Білорусі та Росії. Це був, кажуть оглядачі, останній цвях у труну союзу, що не відбувся.

Білорусь -- Кобрін «Дружба» нафтонасоcна станція.
Ще перед загостренням нафтогазового конфлікту між Мінськом та Москвою високі російські чиновники, наприклад російський посол Алєксандр Суріков, прямо казали своїм білоруським колегам: якщо хочете дешевої нафти та газу, приєднуйтеся до Росії, створюйте союзну державу, запровадьте у себе російський рубль. Ці пропозиції звучали і під час тривалих міжурядових переговорів з питань газу та нафти, визнав президент Білорусі Аляксандр Лукашенка: «Зі всіх консультацій та розмов з вищим керівництвом Росії я зрозумів, що у нас різні підходи та поняття щодо будівництва союзної держави. Я абсолютно переконався в тому, що від нас вимагають входження до складу Росії».

Бідніші, але назалежні

Між дешевими енергоносіями в складі Росії та ринковими цінами в незалежній Білорусі пан Лукашенко обрав останнє та прилюдно заявив, що він ніколи не обіцяв залишити свою країну без суверенітету, що білоруси житимуть у землянках, але не піддадуться шантажу.

Незалежні економісти погоджуються, що внаслідок цього рішення Білорусь втрачає кілька мільярдів російських дотацій, але не бачать в цьому трагедії. Говорить екс-голова Нацбанку Білорусі Станіслав Багданкєвіч: «Принаймні, це вже відносини між двома суверенними державами. Якщо раніше базікали про союзну державу, то тепер, я б сказав, що її майже поховала ця нафтова криза. Залишилися тільки якісь слова на папері».

Пан Багданкєвіч очікує, що нові ціни на нафту та газ підштовхуватимуть Білорусь до ринкових перетворень та подальшого відокремлення від Росії, зміцнення суверенітету.

На думку мінського політолога Аляксєя Караля це є певним парадоксом історії: «Лукашенка йшов на ствердження своєї влади на інтеграційній риториці та на бажанні стати на кремлівський престол. Але логіка історії та розпаду тоталітарних держав така, що вийшло, що Білорусь ще раз ствердила свій суверенітет та державність».

Суверенітет по-лукашенківськи

На думку мінського політолога Аляксєя Караля, президент Лукашенка під суверенітетом Білорусі розуміє, перш за все, свою владу, і якщо він знову дістане можливість грати на політичному полі Росії, то може повернутися до інтеграційної риторики. Але наразі інтереси суспільства та президента Лукашенка щодо відстоювання суверенітету Білорусі збігаються.

Матеріали до теми:

• ЄС закликає Росію і Білорусь стати надійними енергетичними партнерами. • Поставки нафти було неможливо не поновити – пояснення експерта. • Опозиція не буде представлена в місцевих радах Білорусі.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG