Українська опозиція: хто її уособлює, яка вона, якими засобами діятиме?

Гості Свободи: народні депутати України Юрій Артеменко (“Наша Україна”) та Анатолій Семинога (БЮТ).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Радіо Свобода: Спільне голосування БЮТ з антикризовою коаліцією щодо подолання президентського вето на Закон про Кабмін викликало обурення “Нашої України” і вкотре поставило питання про те, якою є нині українська опозиція? Хто має право називати себе так? Яку мету переслідують опозиціонери? Якими засобами готові діяти?

Про все це поговоримо у ході нашої бесіди.

Спочатку хотілося б почути вашу відповідь на таке запитання. Хто сьогодні є опозицією в Україні? Зокрема, чи зараховуєте ви свою політичну силу до опозиції? Анатолій Семинога: Якщо говорити про парламентську опозицію (мабуть, про неї мова йдеться), то я вважаю, що сьогодні єдина політична сила, яка представляє опозицію, це є БЮТ, який в принципі послідовно відстоює ті інтереси, ту програму, з якою він переміг на виборах до парламенту.

Юрій Артеменко: За визначенням, в парламенті опозицією є БЮТ і “НУ”.

Але, на жаль, непослідовні дії як БЮТ, так і “НУ”, я мушу сказати, не дають мені права казати, що це є послідовна опозиція.

РС: Якими є головні цілі ваших фракцій як опозиційних?

Анатолій Семинога: Перш за все, задача кожної опозиційної політичної сили – це контроль влади і корегування зовнішнього курсу і внутрішньої політики в нашій державі відповідно до тих обіцянок, які давалися на виборах нашим виборцям.

А як працювати? Раніше опозиція могла працювати лише де? На мітингах, на вулицях або, вибачте мені, свистіти біля трибуни ВРУ, блокуючи таким чином рішення ВРУ.

Сьогодні в руки опозиції дається реальний інструмент роботи і в сесійній залі, і в Кабміні, і в суспільстві. Цей інструмент дає змогу дійсно суттєво впливати і корегувати політику нашої держави. Це прекрасна можливість сьогодні контролювати владу!

Таким чином сьогодні дві практично рівноцінні інституції, опозиція і влада, будуть співпрацювати і будувати демократію в Україні.

Саме будувати демократію, а не те, що відбувалося до цього: перетягування повновладних повноважень від Секретаріату Президента до Кабміну.

З цього перетягування державі користі ніякої, бо питання не вирішується, зовнішньої політики немає, внутрішньої політики немає, програми Кабміну немає... Щось таке незрозуміле.

Юрій Артеменко: Я тільки додам, бо бачення в нас спільне. Але в тому тексті законопроекту про опозицію, то мова йде...

Якраз мені більше подобається варіант Партії регіонів, який був поданий, бо там були функції контролю і так далі.

Варіант БЮТ передбачає назву “опозиція”, але фактично перебирає на себе функції влади, користування тими важелями, які є влада.

Якщо подивитися європейську практику, то просто нонсенс існування такої версії законопроекту.

Анатолій Семинога: Абсолютно не погоджуюся з таким тлумаченням. У мене тут перед очима лежить, скажімо, аналіз закону...

РС: Там про Рахункову палату, зокрема, йшлося...

Анатолій Семинога: Рахункова палата і опозиційний Кабмін, і опозиція має право виступати у ВРУ, формувати порядок денний одного дня сесії, винести ті питання, які не розглядаються, і інші інструменти...

РС: Якраз про Рахункову палату у більшості, власне, були закиди, що це є перебирання на себе вже якихось повноважень влади.

Анатолій Семинога: Ні, це не повноваження.

Рахункова палата – це орган ВРУ, який контролює фінансову діяльність Кабміну, виконавчої влади. Це буде абсолютно правильно, оскільки у нас сьогодні є коаліція, яка формує Кабмін. Кабмін коаліція контролювати не може, тому це абсолютно закономірно, що буде робити опозиція. Опозиція буде давати оцінку роботи саме фінансовому напрямку Кабміну.

Я вважаю, що це абсолютно логічна норма цього закону.

РС: Всяка опозиція ставить своєю метою потім прихід у владу.

Так от, боротьба за яку посаду тепер стає пріоритетною: за президентську чи за прем’єрську? Адже Прем’єр має більше повноважень.

Анатолій Семинога: Я не погоджуся з тим, що сьогодні посада Прем’єр-міністра набагато привабливіша, ніж посада Президента. Президент сьогодні має достатньо повноважень, він має великі повноваження, з допомогою яких він може сьогодні впливати на політику в Україні. На жаль, він не користується цими повноваженнями.

Чому? Це питання, мабуть, до “НУ”. Скоріш за все.

РС: Юлія Тимошенко буде намагатися стати наступним Президентом?

Анатолій Семинога: Я переконаний, що вона стане наступним Президентом.

РС: Пане Артеменко, яка посада є пріоритетною? За яку буде боротися “НУ”?

Юрій Артеменко: Я думаю, що після прийняття закону про Кабмін, якщо він, не дай Боже, буде ухвалений (ви знаєте, що вето накладене), всі парламентські партії і люди заплуталися, що важливіше: позиція Президента або Прем’єра.

Я думаю, що крапки тут розставить КСУ, який проведе правову експертизу прийнятих законів. Тільки тоді на чистоті ми будемо бачити, що важливіше: посада Президента чи посада Прем’єра.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)