Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 13:54

Про Український інститут національної пам’яті: розмова з Романом Круциком.


Тарас Марусик 18 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — У центрі Києва на Липках повним ходом іде ремонт приміщення, в якому розташувався Український інститут національної пам’яті. Один із його керівників Роман Круцик не один рік намагався проштовхнути ідею створення інституції, яка вже існує в низці держав Євросоюзу. Пан Круцик розповів Радіо Свобода про перші кроки діяльності Українського інституту національної пам’яті.

Створенню Українського інституту національної пам’яті передував довгий процес засідань робочих груп, численних погоджень, зрештою, двох указів Президента України. Спочатку планувалося, що ця установа буде створена до 26 листопада 2005 року як державний департамент і розмістять її в колишньому Жовтневому палаці Києва. Довелося також долати нерозуміння багатьох високопосадовців, які намагалися створювати якусь наукову структуру.

Інституту надали статус вищого органу виконавчої влади

Сьогодні Український інститут національної пам’яті має статус вищого органу виконавчої влади зі спеціальними повноваженнями і прирівняний до Державного комітету України. При його створенні був вивчений досвід подібних інституцій Польщі, Німеччини, прибалтійських держав, Чехії, Словаччини. Каже виконувач обов’язків заступника голови Українського інституту національної пам’яті, голова Київської міської організації “Меморіал” Роман Круцик: “Створюючи Український інститут національної пам’яті, ми зібрали нормативні акти всіх інститутів, які є в Східній Європі. Зараз ми працюємо над відповідними програмами. Але такою серйозною нашою роботою був закон про Голодомор 1932-33 років. З липня 2006 року, ми, не маючи коштів, працювали на громадських засадах, хоча були призначені і голова Інституту, і двоє його заступників. Незважаючи на це, праця йшла, були постійні контакти з комітетами і фракціями Верховної Ради. І те, що в законі голод визнаний геноцидом, стало нашою першою солідною перемогою. Крім того, одна зі статей закону закріпила за Українським інститутом національної пам’яті статус вищого органу державної виконавчої влади у збереженні та увічненні національної пам’яті”.

Державна установа є, але грошей бракує

У бюджеті на 2007 рік Українському інститутові національної пам’яті для здійснення програм, утримання приміщення і штату виділені 3,4 мільйона гривень, але цього недостатньо для того, щоб виконати постанову уряду про штатний розпис. Відповідно до неї, на кінець 2007 року в центральному апараті має працювати 105 осіб. Крім того, передбачене створення представництв Українського інституту національної пам’яті в областях.

Роман Круцик каже, що він може лише по-доброму заздрити аналогічним установам: “Для прикладу, я Вам скажу: Польський інститут національної пам’яти має з регіональними відділеннями 1200 працівників і річний бюджет 20 мільйонів доларів”.

«Ми будемо перебирати архіви спецслужб»

З огляду на те, що при його створенні був використаний досвід східноєвропейських країн, я поцікавився, що думає Роман Круцик з приводу створення люстраційних списків.

Роман Круцик: “Згідно з постановою про затвердження нашого положення, Український інститут національної пам’яті створює архів національної пам’яті. І сьогодні йдеться про виділення приміщення. Ми будемо перебирати архіви спецслужб: Служби безпеки, міліції і їх опрацьовувати. Це основний матеріал, на якому працюють усі інститути”.
XS
SM
MD
LG