Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 23:42

Економічні ризики президентсько-прем’єрських змагань.


Сергій Собуцький Слухати: Київ, 19 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Конфронтація між Президентом і урядовою коаліцією підвищує економічні ризики в короткостроковій перспективі, вважають аналітики. Вони застерігають, що прогнозоване урядом економічне зростання на рівні 6% від валового внутрішнього продукту у нинішньому році може не відбутися, якщо політичні чвари триватимуть і далі.


На думку експертів, подолання парламентом кількох президентських вето не завершило процес наступу коаліції на повноваження глави держави. Наступним кроком коаліції може стати ліквідація Ради національної безпеки й оборони або істотне обмеження повноважень цього органу.

У цьому випадку, зазначають спостерігачі, у Президента практично не залишиться важелів протидії коаліції, адже сьогодні РНБО залишилась єдиним органом виконавчої влади, цілком підконтрольним Президентові.

Експерти здебільшого схиляються до думки, що золоту середину у відносинах Президент — коаліція навряд чи вдасться відшукати найближчим часом.

Позитиви чи ризики?

Втім, у такому розвитку подій колишній голова Верховної Ради Володимир Литвин вбачає навіть певний позитив для української економіки. В ефірі Радіо Свобода він, зокрема, зазначив: «Компроміс можливий за однієї умови: коли один із державних діячів здасться. Вибір невеликий: або Президент України повинен здатися, або повинен здатися Прем’єр-міністр і антикризова коаліція. Буде гостре протистояння, що, можливо, дасть плюс економіці, бо коли політики зайняті розбірками, вони контролюють один одного і менше відбувається розбазарення того, що залишилося від державної власності».

Серед факторів, що на тлі президентсько-коаліційного протистояння підвищують економічні ризики в Україні, експерти називають недостатньо передбачуване регуляторно-правове поле довкола ведення бізнесу, недосконалу судову систему, намагання встановити державний контроль над цінами в деяких галузях, високий рівень корумпованості суспільства. Тим не менше, фахівці переконані: після вступу до СОТ, яке очікується у першій половині нинішнього року, Україна може очікувати на значне фінансове поповнення.

Найбільше грошей, за прогнозами, може надійти у банківський сектор. На думку директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, українська економіка має всі можливості для динамічного розвитку — головне, щоб українські політики намагались діяти з державницьких позицій: «Ми спостерігатимемо подальші конфлікти, пов’язані з перерозподілом повноважень у межах Президента, парламенту та Кабінету міністрів. Ці політичні речі, очевидно, будуть набувати якихось певних нових форм. Головне, щоб сторони, які беруть участь у цьому процесі, думали не тільки про концентрацію або збереження повноважень у тих чи інших руках, скільки про побудову реальної демократичної системи стримувань і противаг, без чого політична система успішно розвиватися не може».

Тим часом Європейська бізнес-асоціація прогнозує в нинішньому році стабільний інтерес до України з боку іноземних інвесторів і зростання ВВП від 5 до 7%. Зрозуміло, якщо політичні чвари в суспільстві не візьмуть гору над економічною доцільністю.

Матеріали до теми: • Президент вдруге наклав вето на Закон України Про Кабінет Міністрів. Що це означатиме для українського суспільства? • Повторне вето. Президент знову ветуватиме Закон “Про Кабмін”.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG