Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:44

Похорон журналіста у Туреччині: проти крайнощів, за примирення.


Сергій Драчук Слухати: Прага, 23 січня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Десятки тисяч людей пройшли вулицями Стамбула в небувалому досі вияві єдності проти крайнього націоналізму. У найбільшому місті Туреччини ховали вбитого минулої п’ятниці журналіста, турецького вірменина Гранта Дінка.

Туреччина -- сотні людей взяли участь у траурній церемонії поховання вбитого турецького журналіста, вірменина Гранта Дінка. Істанбул, 23 січня 2007 р.
«Кожен із нас — Грант», «Кожен із нас — вірменин» — такі гасла турецькою й вірменською мовами пливли над усією жалобною ходою.

Задля процесії перекрили рух у значній частині центру Стамбула — вона розтяглася на 8 кілометрів, від редакції його газети «Аґос», так само двомовної, до вірменського християнського храму, де відспівували загиблого.

За відвертість карають

Гранта Дінка добре знали в Туреччині за його відвертість. Виступаючи за порозуміння між турецьким і вірменським народами, він прямо говорив і про минуле.

І події часів кінця Першої Світової війни, коли в тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії, від рук крайніх турецьких націоналістів загинули сотні тисяч чи й до півтора мільйона її мешканців, мирних місцевих вірмен, — Дінк уголос називав геноцидом вірменського народу.

Ця тема досі була практичним табу в Туреччині, яка принципово не визнає ті події за геноцид. А за її порушення, як і за інші незручні для офіційної ідеології висловлювання, могли й притягти до відповідальності — за 301-ю статтею кримінального кодексу, про «образу турецького духу».

І притягали. А Грант Дінк став чи не єдиним, якого за цією статтею й засудили — він отримав півроку ув’язнення умовно.

Саме за «образу турків» і застрелив його 17-річний убивця, як признався він у поліції. І каже, що не шкодує про це.

Демонстранти звинувачують

Іншої думки були учасники жалобного походу, кількість яких чи не перевершила чисельність усієї вірменської громади в Туреччині. «Туреччині вистрілили в серце — ось що, думаю, значить цей натовп. Кожен із нас вірменин сьогодні. Цей постріл вразив не тільки вірмен, а й усю Туреччину», — заявив один із них.

Але вину вони вбачають не лише в проявах крайнього націоналізму, а й у політиці влади, яка не дозволяє обговорювати незручні питання.

«301-ша — вбивця» — ось іще одне гасло жалобної демонстрації, з номером статті кримінального кодексу про «образу турецького духу», — поруч із іншим: «Пліч-о-пліч проти фашизму!»

Досяг примирення смертю

У Туреччині кажуть, що своєю смертю Грант Дінк досяг того, що він не встиг досягти за життя. Тут не пригадують таких масових демонстрацій протесту проти насильства й утисків свободи слова, як ця, на яку перетворився похорон, демонстрацій, які б, як нині, об’єднали представників нерідко ворожих національних громад — турків із вірменами й курдами.

А турецька держава задля похорону на час забула про своє дипломатичне невизнання держави вірменської — на нього змогли прибути високі представники Республіки Вірменії й релігійні діячі Вірменської церкви.

Матеріали до теми:

• Туреччина під тиском після вбивства журналіста.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG