Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:28

Cтрілочником роблять Рудьковського – вважає один із фігурантів туркменсько-українського скандалу з візами в Україну Нурмухаммед Ханнамов.


Людмила Ваннек Слухати: Прага, 23 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Коли Борис Тарасюк був в опозиції, він сказав в інтерв''ю Радіо Свобода (туркменській редакції): "Стосовно Туркменістану – то на мою думку, ця країна далека від демократії, оскільки в цій країні існує культ однієї особи". Це було у 2004 році. Сьогодні ж цитують думку Бориса Тарасюка, яку він висловив як міністр закордонних справ одному з українських телеканалів: "Візит туркменських опозиціонерів завдав шкоди відносинам України й Туркменістану".

Теперішнє висловлювання (зокрема) потягнуло за собою цілу низку реакцій: у вівторок стало відомо, що указом Президента з посади звільнили посла України в Австрії Володимира Єльченка.

За словами заступника глави Секретаріату Президента Олександра Чалого, причиною звiльнення пана Єльченка стала ситуація, яка виникла iз запрошенням туркменських опозиціонерів до України.

Ця ситуація, про яку говорив міністр Тарасюк, стала й причиною скандалу довкола міністра транспорту Миколи Рудьковського. Його звинувачують у тому, що він "допомагав в отриманні візи на в''їзд" двом туркменським опозиціонерам, які наприкінці грудня, після смерті Сапармурата Ніязова, відвідали Київ (йдеться про колишнього посла Туркменістану в Туреччині Нурмухаммеда Ханнамова та екс-віце-прем’єра країни Худайберди Оразова).

Також у вівторок Президент України запропонував прем’єру Януковичу звільнити міністра транспорту, і причиною цього Віктор Ющенко назвав, власне, скандал навколо Миколи Рудьковського, пов’язаний з візитом до України туркменських опозиціонерів.

Колишній посол Туркменістану Нурмухаммед Ханнамов
Радіо Свобода провело інтерв’ю з одним із фігурантів скандалу Нурмухаммедом Ханнамовим, який зараз перебуває у Відні.

Нурмухаммед Ханнамов: Розумієте, ми ж в Україну не випадково полетіли. Так, як сьогодні звинувачують міністра транспорту Рудьковського в тому, що він завдав такої шкоди туркмено-українським відносинам.... По-перше, всередині самої України — там дві групи, будемо казати: опозиційна і супротивна. Тому от все те, що роздмухують сьогодні в Україні, це комусь на руку. Тим самим хочуть виявити стрілочника і сказати перед Туркменістаном: от бачите, ми вжили кроків, це наша опозиція так діяла — ну в такому дусі.

Р.С.: Хто у цьому випадку стрілочник – Рудьковський?

Н.Х.: Рудьковський – так. Сьогодні стрілочником знайшли Рудьковського. Ми з Миколою Миколаєвичем знайомі давно, ще задовго до їхньої Помаранчевої революції. І коли ми почули про те, що Ніязов помер, у перший же день ми зателефонували йому (Рудьковському), щоб зустрітися і перейняти український досвід, як відбувалося все в період виборів, у період Помаранчевої революції. Це все для нас було дуже важливим. Одна справа – знати про це зі ЗМІ, а інша справа – на очі зустрітися та поговорити безпосередньо з людьми, які брали участь у цих подіях.

Р.С.:А ви не намагалися офіційно поїхати, отримати візу через посольство, а не в гості до політика Рудьковського?

Н.Х.: Так, ми домовилися з паном Оразовим, він прилетів до Відня, ми з ним разом пішли у посольство, отримали візу. Прилетіли, нас зустріли там (крім Рудьковського у мене дуже багато знайомих друзів у Києві, з ними зустрілися), поговорили. І з Миколою Миколаєвичем зустрілися. Не офіційно, не на роботі у нього, не вдома у нього, а в громадському місці. Хлопці наші там підказали, що є можливість підключити пресу. Нам якраз треба було, щоб у такий момент, при нинішній ситуації в Туркменістані після смерті Ніязова – було видно, які кроки робить опозиція і що б вона хотіла від світової спільноти. Був брифінг, була наша заява, була висунута єдина кандидатура від опозиції, – ось всю цю роботу ми провели там.

Р.С.: Пане Ханнамов, чому тоді, на Вашу думку, виникла така реакція з боку українського МЗС та офіційних чинників?

Н.Х.: Ви розумієте, такі моменти бувають не лише в Україні, вони є і в Росії, і в західних країнах, і в тих же Сполучених Штатах Америки. Іноді економічні інтереси примушують закривати очі на решту – на порушення прав людини, на демократичний розвиток у цій державі... Тому, напевно, коли вже офіційний Туркменистан дізнався про те, що ми там (у Києві), а тим більше, так активно попрацювали з пресою, вони обурилися напевно і відправили ноту протесту через МЗС. Звичайно, МЗС мав якось пом''якшити всю цю ситуацію. Я так вважаю: добре, офіційна сторона з України могла з нами не зустрічатися, власне, вона і не зустрілася. Але ж Україну ми всі вважаємо демократичною державою. Ми обидва маємо статус політичного біженця, ми (окрім Туркменістану) маємо право їздити всюди, згідно з Віденською Конвенцією 1951 року. Тому навіть, якщо проти нас у Туркменістані порушена кримінальна справа і кажуть, що чи не "Інтерпол" нас розшукує, то чому тоді "Інтерпол" у багатьох державах, куди ми їздимо, не мав до нас ніяких претензій? А зараз цю справу так роздули, що чи не завдяки міністрові Рудьковському ми змогли потрапити в Україну, ігноруючи всі закони! "Незаконно отримали візу!" Все це було законно. Я так вважаю: офіційні відносини України з Туркменістаном – це одне, а загально-громадське життя – це інша справа.

Р.С.: Пане Ханнамов, все ж, незважаючи на той резонанс і проблеми, які виникли після Вашої поїздки, чи Ви вважаєте, що досягли того, що хотіли?

Н.Х.: Я вважаю, що ця поїзда була дуже корисна і все, що ми хотіли, ми там отримали. Обмін досвідом із дуже розумними людьми. І, використовуючи пресу, не тільки українську, а й російську і міжнародну, все ж голос опозиції туркменської був доведений до міжнародної спільноти. Якщо насправді з цього будуть і надалі щось роздмухувати і створювати якісь проблеми тому ж Рудьковському, то про яку демократію в Україні може йти мова?!

За словами Нурмухаммед Ханамов, події довкола представників туркменської опозиції розгортаються не випадково саме зараз, адже незабаром, 11 лютого, у Туркменістані пройдуть президентські вибори, і чим ближче ця дата, тим інтерес до цієї країни стає все гарячішим.

На президентські вибори до Туркменістану планує поїхати український політолог Сергій Таран. Про свої плани він розповів Радіо Свобода:
"Наша місія – це місія представників громадянського суспільства, які просто хочуть подивитися, яким чином відбуваються вибори в цій країні. Ми не маємо на меті бути офіційними спостерігачами, ми не можемо це зробити, оскільки процедура отримання офіційного статусу спостерігача надзвичайно ускладнена. Ми туди їдемо як звичайні громадяни України, представники громадськості, які хочуть спостерігати за виборами в цій країні. І, звичайно, прагнемо поспілкуватися як із безпосередніми учасниками виборчого процесу, так і зі звичайними громадянами, які беруть участь у виборчій кампанії. Є надзвичайно важкою процедура отримання візи і надзвичайно важко потрапити в цю країну, оскільки ця країна закрита від світу. Я дуже хочу вірити, що ті непорозуміння, які зараз відбуваються між владою цієї країни та Україною, не вплинуть на наші наміри".

А Нурмухаммед Ханамов прокоментував плани Сергія Тарана таким чином: "Якщо йому не дадуть візу, це ще раз підтвердить те, що ситуація в Туркменістані після смерті Ніязова не змінилася. І як заявляв виконувач обов''язків президента пан Бердимухаммедов, "ми будемо продовжувати лінію Туркменбаші", це ще одне з підтверджень. Я отримав від певних людей всередині країни інформацію, що всі передвиборчі обіцянки про реформи – це для того, щоб заспокоїти світову спільноту, щоб не було тиску, щоб замилити очі. Давайте подивимося, до 11 лютого недалеко, подивимося, що буде".

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG