Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:00

Яким шляхом піде Сербія після парламентських виборів.


Людмила Литовченко Слухати: Прага, 25 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Президент Сербiї Борис Тадич у п’ятницю мав би розпочати з лiдерами полiтичних партiй наради про формування нового уряду. Згiдно з законом, республіканський виборчком повинен сьогодні до кінця дня оприлюднити офiцiйнi результати парламентських виборiв. Про це розмовляємо з нашим кореспондентом у Бєлграді Михайлом Рамачем.


Л.Л.: Чи офiцiйнi результати могли б вiдрiзнятися вiд попереднiх, про якi ми повiдомляли на початку тижня?

М.Р.: Рiзницi немає. Ультранацiоналiстична Радикальна партiя здобула 81 з-помiж 250 мiсць у парламентi. Проте вона не має з ким сформувати коалiцiю. Партiї президента Тадича, прем’єра Коштуницi та колишнього мiнiстра фiнансiв Динкича разом із партiями нацменшин разом мають бiльше половини депутатського корпусу, й вони спроможнi сформувати стабiльну бiльшiсть. Отож поки що єдине питання можна сформулювати так: чи лiвоцентристи, помiркованi нацiоналiсти та лiберальнi демократи спроможнi дiйти згоди й укласти коалiцiю?

Л.Л.: А як у Белградi вiдповiдають на таке запитання?

М.Р.: Белградськi полiтичнi дiячi дуже добре зрозумiли заяву Хав’єра Солани, керiвника Євросоюзу в справах зовнiшньої полiтики й безпеки, котрий пiсля телефонних розмов з Тадичем та Коштуницею висловив сподiвання, що демократичним силам у Сербiї вдасться подолати перешкоди й сформувати проєвропейський уряд, який продовжить економiчну й полiтичну перебудови. Брюссель такою заявою, на думку сербських оглядачiв, поставив вимогу, щоб у Белградi не зволiкали з переговорами.

Л.Л.: Пояснiть, чому говорять про зволiкання?

М.Р.: Причина в тому, що Марттi Ахтiсаарi, спецiальний представник генерального секретаря ООН, наступного тижня має урядовцям у Белградi й Приштинi, а вiдтак і Радi безпеки ООН, запропонувати документ про врегулювання остаточного статусу краю Косова. У Брюсселi та у Вашингтонi попереджають, що Сербiї необхiдна стабiльна виконавча влада, котра буде гарантувати, що в країнi не буде непорядкiв у зв’язку з Косовом.

Л.Л.: Чи можна припускати, що в Сербiї є сили, котрi могли б органiзувати протести та безладдя?

М.Р.: Такi сили в Сербiї є. Адже, як ми згадали на початку, ультранацiоналiсти здобули майже 30% депутатських мiсць. Вони наполягають на тому, що Косово належить до Сербiї та, що мiжнароднi чинники не мають права надати незалежнiсть краю, котрий упродовж десятилiть перебував у складi Сербiї. Радикали могли б органiзувати акції протесту, які можуть призвести до безладдя.

Л.Л.: Останнє запитання: чи вiдомо, яке рiшення запропонує Ахтiсаарi?

М.Р.: Наскiльки вiдомо, в його документi мовиться, що край Косово, який перебуватиме пiд свого роду наглядом Євросоюзу, має право стати членом мiжнародних органiзацiй. Отож, Косово буде незалежним, але не буде називатися незалежною державою.

Матеріали до теми:

• Європа сподівається, що новий уряд Сербії буде проєвропейським. • На парламентських виборах у Сербії найбільше голосів здобула ультранаціоналістична Радикальна партія.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG