Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:24

Обіди від столичної мерії за 2 гривні не зігрівають знедолених на ринку «Юність».


Наталка Коваленко

Слухати:

Київ, 30 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) - Бомжі на ринку "Юність" — явище звичайне. Саме тут, кажуть, розташована одна з «точок» харчування безхатченків. Десять разів обійшла навколо, однак на безкоштовний обід від мерії для знедолених не потрапила. Тридцятитрирічний Ігор, без постійного місця проживання, детально все мені пояснив:

Потенційний відвідувач пересувної харчевні.
«С той стороны, где трамвайная остановка и по левую сторону. Вы переходите за трамвайную линию, возле трамвайной остановки, где пирожки продают, вот по левой стороне — машина. А там, на машине, у них расписание – где они, в каком районе на 15-00. Буквально 2-3 часа — и уезжают. Но они в разных районах. Здесь они только по воскресеньям. Только второе, чай и хлеб. Не видел я одежды. И при чем не ограничено, хочешь одну, хочешь две порции, можешь еще потом взять с собой. Вот я беру с собой литровую бутылку, они мне наливают чая туда. Замерзаю, конечно, но когда стоишь – мёрзнешь, когда двигаешься... Но понятно, что недостаточно. На «Вулкан» можно поехать, там же тоже Черновецкий. Раньше на "Вулкане" можно было даже спать с десяти вечера до шести утра. Но это давно было, вот где этот клуб у них, кинотеатр, на заводе «Вулкан», там внутри. У меня такого не было, чтобы я хоть день не ел. Да! Много не киевлян! Точно также ночуют в парадных, подвалы ищут. В подвалах тепло, ищут, находят, батареи там же, трубы, горячая вода. Я вот был в подвале на Лесном массиве, там даже жарко, раздеваться приходится, невозможно, дышать даже нечем! Неприятно даже самому себе. Но так, чтобы плакать, — то нет. Но настроения никакого. Проще всего – пошел, сто грамм взял, выпил. Как себя еще утешать?»

На столику — поліетиленовий мішок з хлібом, банки з ікрою, одноразовий посуд. На стільчиках — бідони. безкоштовні сніданки від мерії для бомжів і малозабезпечених громадян, Обід для бомжа коштує 2 гривні. В меню — сосиски, вермішель, кабачкова ікра, хліб, чай. Пропонують також і тілогрійки та валянки.

Сорокарічна Ліля хоча й має вищу освіту і трикімнатну квартиру зовсім поруч, однак обідає задарма також, бо грошей вистачає тільки на горілку і цигарки:

«Здесь есть и вон там вот гуманитарка, и здесь кушать приносят. (В сторону) Саша, подожди, журналистке кое-что расскажу! Мне на суд, у меня времени нет! Ладно! Беги! Они приезжают по суботам и по воскресеньям, но у них разные часы. Гречневая каша, сосиска, икра кабачковая, кусочек хлеба и чай. Если надо добавку – короче, ешьте! Как, "раз в неделю"? На остановке трамвая по улице Бойченка — в субботу, здесь — в воскресенье, в понедельник — на «Вулкане». Ладно, пошли! Потому что мне плохо, я алкоголик».

У складі соцпатруля є лікар, який в разі чого він надасть медичну допомогу. Соціальні працівники, волонтери роздають одяг і запрошують до столу.

Траплялися серед контингенту й такі, котрі воліли б замість безкоштовних обідів отримати хоча б дві гривні на цигарки.

Оксана уже 5 років тут продає миючі засоби, говорить, що бачила різне… Говорить, що цього року дуже багато безхатченків уже померло та багато з"явилося нових.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG