Які наслідки матиме відставка Тарасюка для європейського майбутнього України?

Гості Свободи: народні депутати України Андрій Шкіль (БЮТ) та Леонід Кожара (Партія регіонів).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: І це все про нього. У Москві лають. У Варшаві, Брюсселі і Вашингтоні вважають одним з найпрогресивніших українських чиновників-дипломатів. Одна людина, одна країна.

Чи може відставка одного чиновника вплинути на зовнішньополітичний курс України? Відставка Бориса Тарасюка — що це за сигнал для Сходу і Заходу? Чи поставить це крапку у кадровій війні Ющенко-Янукович? Хто заступить пана Тарасюка? І чи має все це турбувати українців?

Ще два тижні тому, перебуваючи у Празі, нашим колегам на Радіо Свобода Борис Тарасюк казав, що збирається продовжувати плідно працювати.

Що змінилося за ці два тижні? Що стало причиною одноденного рішення, подати у відставку? І Президент ухвалив цю відставку. Леонід Кожара: Я думаю, що Борис Іванович Тарасюк прийняв таке відповідальне рішення і правильне рішення. Він виявив свою громадську позицію, тому що так далі тривати вже не могло. Про це нам казали й іноземні колеги. Ця ситуація почала вже нагадувати “собаку на сіні”, коли є людина, не хоче полишати своє крісло і не може працювати. Тому, я думаю, всі схвально до цього поставилися.

- Пане Андрію, що ж трапилося? Можливо, Вам відомо про щось кулуарне?

Андрій Шкіль: Звичайно, я не маю ніякої інформації щодо кулуарних домовленостей. Чутки поширювати можна, але я не дуже люблю.

Але тут про інше треба говорити. Знаєте, будь-яке рішення є добрим, коли воно є вчасним. Тобто, Президенту треба було або відразу приймати відставку Тарасюка, а не приводити в стан... Я не знаю, в якому стані опинився...

По-перше, тут дуже шкода, чесно кажучи, самого Бориса Івановича, в якій ситуації опинився він. Я погоджуюся, що працювати йому було дуже тяжко, хоча він, напевне, намагався працювати.

А з іншого боку, написати про відставку – це підставити, так би мовити, Президента.

Чому це зараз сталося? Я так розумію, що новий етап стосунків між Президентом і Партією регіонів. Бо зараз ситуація дещо змінилася. Я думаю, що прийшло в Секретаріаті усвідомлення, що ніякі закони не винні, а зміни до Конституції поклали початок зменшенню чи усушці повноважень Президента. Але не треба забувати, що Ющенко голосував за ці обмеження власних повноважень.

- В 2004 році.

Леонід Кожара: Мені так само нічого невідомо. Але я думаю, що відповідь може бути у відповідях самого пана Тарасюка. На прес-конференції, яку він вчора давав, він сказав (я дослівно не можу його цитувати), що він сподівався на скоріше рішення Шевченківського суду, друге...

- А чому ж не дочекалися? Маса запитань! Безперспективність?

Леонід Кожара: Тому, що ця справа, як на мій погляд, виглядає безперспективно. Другий раз таке ж саме рішення суд, напевне, не наважився ухвалити, оскільки воно просто абсурдне було і в перший раз.

От, я думаю, причина насправді така: просто Борис Іванович втратив надію на те, що якась легальна підстава для його перебування буде.

- Ющенко залишається Президентом. Янукович залишається Прем’єром... Що може і чого не може бути в зовнішній політиці після Тарасюка?

Леонід Кожара: Як людина, яка довгі роки займалася стратегічним плануванням у сфері зовнішньої політики, я хочу сказати, що зміна зовнішньополітичного курсу для таких країн такого розміру, як Україна, неможлива, тому що на нас впливає зовнішнє середовище.

І всі міфи про те, що Помаранчева революція змінила вектори політики, то це також міфи. Ми змінили тональність на основних напрямах нашої політики. Ми з Росією почали по-іншому говорити, але все одно ми говорили з Росією. З Заходом по-іншому.

- Ви кажете, що нова якість цього з’явилася, так?

Леонід Кожара: Так, але вектори не міняються. Вони не зміняться й у майбутньому: і через 50 років, і за 100 років.

Андрій Шкіль: Багатовекторність буде тільки в тому випадку, якщо Захід буде толерувати цю багатовекторність.

Україна визначила, є постанова ВР (хай це не закон), про те, куди ми рухаємось, і яка є кінцева мета. Чекайте нас у тій меті.

Буде дуже довгий рух. І я погоджуюсь, що після необережних заяв про НАТО, якщо буде злагоджена робота, то результат буде. Головне, щоб ми не давали приводів світові нарікати на нашу незлагоджену роботу в зовнішній політиці.

- Пан Чалий, Грищенко, Єльченко, Шпек і навіть Яценюк. Скажіть, будь ласка, на вашу думку, хто буде наступником Бориса Тарасюка?

Леонід Кожара: Четверо дипломатів, які Ви назвали, всі достойні. Один там не дипломат. Я його не знаю.

Андрій Шкіль: Я думаю, що в такій послідовності, як Ви називали, так і буде розглядатися питання...

- Тобто, Яценюк останній?

Андрій Шкіль: Так. А перший Чалий. Тобто, десь приблизно так.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Матеріали до теми:

• Які наслідки матиме відставка Тарасюка для європейського майбутнього України? • Представники ЄС: Тарасюк користувався авторитетом у Європі. • Російські політологи дають поради наступникові Тарасюка. • У Польщі негативно сприйняли відставку Тарасюка. • Україна потребує проукраїнських політиків, вважає італійський політолог. • Подвійна відставка. • Хто буде наступником Тарасюка? • Європарламентар: "Не ясно куди прямує Україна".